Історія
![Центральний фасад рганного залу Львова](https://zabytki.in.ua/images/1506t.jpg)
Великі наділи в «сто полів», що були розділені лише водним кордоном річки Полтви з високими фортечними стінами Львова, починаючи з кінці XVI століття утворили так звану Сикстівку – приватне володіння львівського видатного політичного і громадського діяча міста Еразма Сикста (1570 – 1635), яке незабаром часу перейшло у володіння А. Петрековской.
Доленосним стає вирішення власниці про передачу цієї земельної ділянки у повне розпорядження ордена домініканців згідно дарчої вiд 1600 року. Спочатку, і на цьому дуже наполягали львівська влада, на висоті навпроти міських укріплень планувалося побудувати семінарію. Але у ченців на цей рахунок була власна думка – тут було розпочато будівництво мурованого костелу на місці колишнього дерев’яного, який в майбутньому отримав ім’я Марії Магдалини.
Опір міської адміністрації і частини місцевих жителів, які не бажали отримати в разі захоплення храму ворогом укріплений вузол оборони під самим боком Львова, відклало завершення його будівництва на цілих тридцять п’ять років. І, тим не менш, в 1635 році він був повністю закінчений та, до того ж, встиг обзавестися цілим комплексом прилеглих монастирських споруд та дерев’яною будівлею семінарії.
![Львівський костел Марії Магдалини (Органний зал)](https://zabytki.in.ua/images/1507t.jpg)
Розташований поза міського оборонного периметра костел Марії Магдалини протягом XVII століття неедіножди зазнавав руйнувань під час бойових дій , ставши в тому числі і ареною для повсталих військ Богдана Хмельницького у 1648 році.
Окрім іншого храм переслідували пожежі, наслідками яких стало значне перетворення початкового проекту католицької святині: збільшення обсягу за рахунок добудови нефа (друга половина XVII століття) і видозмінення зовнішніх фасадів шляхом спорудження двох веж і виконання різьблених та ліпних декорових елементів (перша половина XVIII століття).
Під кінець же XVIII століття в ході церковної реформи 1786 року, що проводилася новим для львівської землі австрійським урядом, костел отримав статус парафіяльного, а його монастирські приміщення стали казематами, у якості яких вони і виступали аж до 1922 року. За весь цей період зміни спіткали лише сучасні завершення веж і сходи з терасою, які зайняли своє місце в 1870-ому і 1880-ому роках відповідно.
![Вежі костелу Марії Магдалини Львова](https://zabytki.in.ua/images/1508t.jpg)
У 1932 році колишня домініканська святиня отримала одну з своїх перлин, яка жива й понині – унікальний орган фірми «Rieger – Kloss», завдяки якому після всіх тягот військового часу в рамках антирелігійної політики Країни Рад (галицькі землі стали частиною СРСР у 1940-ому) храм уникнув долі своїх побратимів – в 1968-1969-их тут був організований Органний зал, хоча в післявоєнні роки і належав клубу Політехнічного інституту .
І понині унікальний простір костелу святої Марії Магдалини мирно ділять духовна сутність (з 1998 року були відновлені богослужіння) та її відображення в мистецтві як органного залу Національної музичної академії імені М. В. Лисенка Львова. Монастирські ж корпуси стали рідним домом для майбутніх інженерів – тут розміщується один з корпусів національного університету «Львівська політехніка».
Архітектура
Тригранна шестистовпна базиліка католицької святині після всіх модернізацій нині постає перед нами в образі витягнутого триярусного периметра хору з гранованою апсидою довжиною шістдесят метрів. Вінчає всю цю роскіш система хрестових склепінь.
![Львівський костел Марії Магдалини](https://zabytki.in.ua/images/1509t.jpg)
Симетричний ж фасад львівської органного залу, в якому з’єднані воєдино традиції ренесансу і бароко, динамічно спрямований вгору завдяки високим шпилях двох веж і пілястрам (перший ярус – доричного, другий – іонічного і третій – коринфського ордерів) з боків від віконних прорізів на їх кутах. Свою лепту вносять і скульптурні зображення святих різця С. Фиссингера охороняючи щит, а доповнює – горизонтальне міжярусне членування карнизами складного профілю.
Простота бічних фасадів відтінена нашаруванням обсягів костелу Марії Магдалини з вертикалями високих віконних прорізів трехцентрових на основному обсязі хору і піднятими арочними – в деамбулаторной частини, яка, до того ж, облямована лобовим карнизом складного профілю.
Внутрішнє оздоблення храму оформлено стінописом в стилі art-deco, нанесеним в 1930-х роках та алебастровим вівтарем з динамічними фігурами ангелів (1926 рік). Але особливу цінність представляє унікальний стюковий вівтар – триптих зі сценами з життя Марії Магдалини роботи Войцеха Келара (XVII сторіччя).
Пам’ятки
Головною ж пам’яткою храму є найбільший з діючих в Україні орган фірми «Rieger – Kloss» в шістдесят (спочатку було сімдесят) регістрів і 4560 труб під управлінням трьох (раніше було чотирьох) мінлива і педалі, головний пульт якого був встановлений поряд з основною частиною – на балконі.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Степана Бандери, 10.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 ( Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до Кільцевої. У її західній частині з’їзд на вул. Городоцьку, а потім – Степана Бандери (район з/д вокзалу), на якій знаходиться костел Марії Магдалини.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім – трамваєм або пішим ходом уздовж вул. Степана Бандери до міського органного залу.