Історія
Зоря XVII століття збагатила скарбницю львівської архітектури новими шедеврами, серед яких особливою категорією виступали сакральні споруди багатих будинків видатних городян. Честі же знаходиться поблизу кафедрального собору удостоювалися лише самі імениті з них.
Угорська рід, який почав відлік свого існування на галицьких землях з Дьєрдя Боїма ( – 1617), який прибув до Львова у свиті короля польського Стефана Баторія (1533 – 1586), на початку XVII століття входив саме в цю категорію місцевих жителів. Тому його голові не склало зайвої праці виклопотати дозвіл на будівництво біля стін Латинського собору родової каплиці-усипальниці.
Роботи безпосередньо були розпочаті в 1609 році, а закінчені двома роками пізніше з тимлише зауваженням, що обробка тривала аж до 1615 року. І хоча не збереглося достовірних відомостей про автора проекту та майстрів, що створили цей унікальний за своєю архітектурою шедевр, але аналіз деяких його рішень і елементів дозволив фахівцям припустити його приналежність руці Анджея Бімера (1555 – 1626) за сприяння в оформленні Г. Шольца, Я. Пфістера, Я. Білого і С. Чешека.
Мабуть, саме майстерність обробки і незвичність будови каплиці зберегли її, не дивлячись на згасання роду Боїмів ще в першій половині XVIII століття, в часи, коли інші подібні їй сакральні споруди були знищені вході реконструкції 1785 року (була введена заборона на поховання в межах міста).
Обійшли стороною не залишивши й сліду сімейну усипальницю біля стін Кафедрального і бурхливі події наступних століть, коли Львів не одного разу ставав епіцентром бойових дій революцій і світових війн.
Своє ж мирне існування вже в якості архітектурної перлини каплиця почала з переходом під крило Львівської національної галереї мистецтв у другій половині ХХ століття (відкрита для відвідування з 1970-х), яка і зараз ніжно зберігає в своїх обіймах рукотворну пам’ять про давно зниклУ у вирах часу багату міщанську родину Боїмів та творців їхнього останнього земного притулку вже як Всесвітньої спадщини (внесена в список ЮНЕСКО в 1978 році).
Архітектура
Усипальниця з північно-східної сторони Латинського собору являє собою складений з вапняку невеликий квадратний (сторона – дев’ять метрів) периметр висотою вісімнадцять метрів, фасади якого витримані в строгому ренесансному стилі з прикрасою у вигляді фресок. Її обсяг вінчає восьмигранник перекритий куполом з високим світловим барабаном, вершину якого прикрашає скульптура Спасителя в терновому вінці, що сумно сидить у підніжжя хреста, і напис на латині «Перехожий, зупинись і поміркуй, чи існує печаль сумніше моєї».
Весь західний фасад споруди покритий майстерним різьбленням по каменю на тему «Страстей Господніх», яке обрамляє спарені арочні вікна з боків від центрального входу. Східний же (з боку вул. Галицької) – прикрашений портретами подружжя засновників роду Боїмів – Дьєрдя і Ядвіги – в прямокутному обрамленні ніш. З півночі над гладкою поверхнею стіни домінує барельєф Георгія-Змієборця (небесний охоронець сім’ї) і симетричні ансамблі круглих вікон з різьбленим візерунком у прямокутному контурі.
Пишності оздоблення центрального фасаду каплиці Боїмів Львова вторить не менше багате її внутрішнє оздоблення, виконане в металі, дереві та камені. Продовженням розвитку біблійних тем і сцен з Нового заповіту в інтер’єрі, згідно її первісного сакрального призначення, поступово доповнюється образами давно відійшовших у світ тіней представників стародавнього роду (загальна кількість поховань становить тринадцять чоловік).
Вінчає ж внутрішню пишність усипальниці купол розчленований кесонами з бюстами в стрімких гронах розеток і зірок небесної сфери, який відрізняє, так само як і всю споруду в цілому, увага до дрібних елементів та цілісність композиції.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, пл. Кафедральна, 1.
Посилання
- Легенди. Біблія в камені
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до з’їзду з Кільцевої. По місту прямувати по головній від вул. Богдана Хмельницького / вул. Галицької / вул. Зеленої / вул. Стрийської / вул. Городоцької / вул. Шевченко до пр. Свободі (орієнтир – Соборна площа). Далі поворот на вул. Валову, а потім пішим ходом вздовж вул. Театральної, яка виходить до Кафедральній площі з Латинським собором.
Громадським транспортом до Львова, а потім міським – в центр старого міста (орієнтир – Галицька площа). Звідки пішим ходом 5 – 10 хвилин вздовж вул. Галицької до каплиці Боїмів.