Історія

Королівської пишності магнатської резиденції Підгірців в оточенні смарагдової зелені парку, народженої в середині XVIII сторіччя невтомною енергією і амбіціями Вацлава Ржевуського (1705 – 1779), не вистачало останнього штриха для створення закінченого величного образу – гідного завершення центральної алеї. Ним став костел Воздвиження та святого Йосипа, будівництво якого господар маєтку почав в 1752 році за спільно розробленим з інженером Ц. Романусом проектом.

Будівництво майбутньої перлини храмової архітектури, яка до того ж мала стати родовою усипальницею, продовжилося майже півтора десятиліття у зв’язку зі складністю втілюваного проекту. І лише в 1766 році, коли внутрішні роботи (включаючи розпис) були завершені, він був освячений, на два роки запізнившись до вінчання старшої дочки Вацлава – Терези Кароліни (1742 – 1787), яке проводилося в призамковій каплиці. Доповнили неповторний вигляд святині дві симетрично розташовані в парку колони зі статуями Діви Марії і святого Йосифа.

Вплив на округу костелу Воздвиження Хреста Господнього як католицького оплоту віри в середині XIX століття досяг свого апогею, з причини чого в 1861 році йому було присвоєно статус парафіяльного. Це благотворно подіяло на поліпшення добробуту і як наслідок – пишності внутрішнього оздоблення храму.

Ось тільки роки Першої світової (1914 – 1918) не тільки залишилися байдужі до історії, пишності і святості підгорецької перлини, а пов’язані з війною бойові дії відняли у неї одну з колон (зі статуєю святого Йосипа), найбільш цінні предмети культу і частку внутрішнього оздоблення.

Однак у післявоєнний період католицька святиня все ж відновила свою богоугодну діяльність, хоча не без активної участі своїх нових власників князів Сангушків, які не залишали храм напризволяще, відновлюючи поряд із замком.

Період тимчасового затишшя в долі костелу святого Йосипа в одночас перервала Друга світова війна (1939 – 1945), коли релігійні служби були заборонені в рамках атеїстичної політики Країни Рад, що захопила в 1939-му галицькі землі, а замково-храмовий комплекс переданий Львівському історичному музею; потім бойові дії значно пошкодили саму будівлю (в 1944 році від попадання артилерійського снаряда постраждали купол, одна з восьми статуй портика і північно-східна стіна).

І хоча в післявоєнні роки (1949 рік) була проведена невелика реконструкція з метою недопущення подальшого руйнування католицького оплоту віри Підгірців, але архітектурна перлина варварськи використовувалася в якості підсобного приміщення лікарні, що розташувалася в палаці.

Період забуття Воздвиженського храму триває аж до другої половини 70-х років ХХ століття, коли у зв’язку з особливою історичною цінністю цієї пам’ятки архітектури держава нарешті затурбувалася її станом, і було прийнято рішення про проведення капітальної професійної реставрації. Керівником цих робіт, що проводяться з 1976 по 1979 рік, був призначений архітектор І.В. Старосольський.

Після розпаду Радянського союзу і здобуття Україною незалежності (1990-ті), коли релігійні громади почали виходити з тіні, храм був переданий греко-католицької церкви, у віданні якої він знаходиться і зараз.

Архітектура

Після закінчення будівництва костелу святого Йосипа в 1766 році вид з воріт Підгорецького замку відкрився на дванадцятиметрову ротонду в стилі бароко, прикрашену четирнадцатіколонним портиком коринфського ордера з трикутним фронтоном і антаблементом, на аттику якого встановили вісім (до наших днів дійшло лише сім) вапнякових скульптур святих різця Фессінгера і Леблана.

Внутрішній інтер’єр створеного з червоної цегли з подальшим оштукатурюванням храму всередині був покритий багатим розписом і ліпниною, яку задумала і частково виконала сім’я художників Смуглевічів (Лукаш і Франциск), а завершили роботу за їх зразкам місцеві майстри з Жовкви і Львова.

Візуально сполучним смарагдововим ланцюгом між замком на півночі і католицькою святинею Підгірців на півдні стала трьохсотметрова липова алея, з боків якої в парку на високих колонах симетрично були встановлені скульптури св. Йосифа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках.

Оточує же храм старе кладовище з древніми статуями в пам’ять про давно потьмянілі долі з розділовою смугою між життям і смертю у вигляді низького цегляного парканчика і брамою з сучасності у невідомість.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до розвилки в районі с. Ясенів або Н02 (Львів – Тернопіль) до Золочіва, а далі – по Т1413, прямуючої через Підгірці уздовж костелу святого Йосипа.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Підгірці, а потім на попутних або пішки по трасі до Воздвиженського костелу.