Підгорецький парк

Історія

Колона святого Йосипа в Підгірцях Колона святого Йосипа

Перші згадки про зелену перлину Підгірців пов’язані з часом, коли на ряду з оборонною функцією, яка не втратила своєї актуальності і на початку XVII століття, з легкої руки нового господаря маєтку Станіслава Конецкольского (1592 – 1649) на перший план виступає питання престижу у світлі підтвердження високого статусу магнатського роду. Саме облаштуванню по-королівськи розкішних апартаментів зобов’язаний парк своїм існуванням, адже в ті часи, як і зараз, жоден житловий будинок, який претендує на звання привілейованого, не обходиться без гідної оправи.

Але місцевому первісно створеному шедевру садово-паркової архітектури судилося прикрашати собою оточуючий замок ландшафт лічені роки – під час повстання під проводом Богдана Хмельницького (1651 рік), коли галицькі землі опинилися в епіцентрі військових дій, його оздоблення поряд з фортифікаційними спорудами було значно пошкоджено.

Головна алея парку в Підгірцях Головна алея Підгорецького парку

Своїм другим розквітом Підгорецький парк був зобов’язаний Вацлаву Ржевуському (1705 – 1779), до якого маєток перейшов в 1728-му. Фонтан невичерпної енергії і художній погляд нового власника народили на світ перлину, гідну стати в один ряд з шедеврами світових майстрів регулярного ландшафтного дизайну, де були і центральна алея з гідним завершенням у вигляді костелу Воздвиження і св. Йосипа, і акуратні симетричні клумби, і фігурно підстрижені дерева, і звичайно ж фонтан.

Пишність зеленої корони розкішного замку було настільки вишукано довершені, що наступним поколінням залишалося лише підтримувати його в гідному стані, але не склалося… На заваді стали спочатку п’ятирічне заслання Вацлава Ржевуського (з 1767 по 1782), потім нестача коштів у його спадкоємця Северина (з 1787 року), яку змінила повна байдужість комерсанта графа Леона (з 1833 по 1865).

Підгорецький парк Парк у Підгірцях

І тільки з переходом підгорецької твердині у володіння сім’ї Сангушко у парку знову з’являється любляча хазяйська рука, але на цей раз свої корективи внесли крокуючи одна за однією дві світові війни ХХ століття, за результатами першої з яких парк був пошкоджений, а другий – позбувся своїх дбайливих приватних власників, щоб залишитися один на один з безжальним часом, для якого немає більшого насолоди, ніж потихеньку непомітно стирати всі сліди людських зусиль.

На довгі десятиліття парк занурився в сонну дрімоту, чекаючи пришестя свого рятівника здатного відтворити колишню гармонійну цілісність комплексу, де кожен штрих – невід’ємна частка чарівної картини, створеної геніальною рукою майстра минулих часів, що хоч на мить підкорив сили природи.

Архітектура

Парковий павільйон другої тераси в Підгірцях Парковий павільйон в Підгірцях

Поєднання італійського та французького елементів ландшафтного дизайну з їх строгістю ліній і химерною пишнотою, підібране вмілою рукою творця, створило неповторну картину чарівності смарагдового підгорецького царства Флори як дороговказної нитки, що об’єднала архітектурні споруди комплексу.

У вигині ліній північного схилу ще можна вгадати риси багаторівневого італійського парку, каскадом спадаючого з вершини пагорба, де покоїться велична корона замку: перша тераса з підпірною стіною у вигляді нині замурованої (раніше відкритої) аркади з обширною галереєю (40м х 5 м) відчиняє шлях до палацових покоїв; друга (70м х 145м), фланкована цегляними павільйонами, спочатку була прикрашена фонтаном в оточенні квіткових клумб і статуй; периметр третьої – представляв собою самшитовими-грабовий лабіринт, що переходив в невеликі тераси-постаменти з живими скульптурами, вирізаними рукою майстра з кущів і дерев з використанням виноградних лоз.

Статуя Богородиці біля костелу святого Йосипа парку в Підгірцях Статуя Богородиці в Підгорецькому парку

Повідомлення між трьома верхніми рівнями італійської частини парку забезпечували монументальні широкі сходові марші з різьбленими балясинами, які між першим і другим (висота – шість метрів) тримаршевим каскадом ниспадають на зелений оксамит трав’яного килима, до гротів у підніжжя третього (на чотири метри нижче попереднього) збігали симетричні витончені сходинки під пильним поглядом сторожових веж-павільйонів.

Паркові зарості, що нині втратив навіть натяк на колишньої контури, охоплюють палацевий комплекс зі сходу і заходу, переходячи в прекрасний французький парк на півдні, де центром симетрії служить трьохсотрічна липова алея від центральних замкових воріт до Воздвиженського костелу з парними колонами-постаментами статуй Богородиці з немовлям Ісусом на руках та св. Йосипа (була пошкоджена під час Першої світової). По обидва боки від храму нині розташовані великі луки, зі сходу які замикає перспективу заїжджий двір XVII століть, а із заходу — ставок, що збереглися до наших днів.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до розвилки біля с. Ясенів або Н02 (Львів – Тернопіль) до Золочева, а далі – по Т1413 (напрямок Сасів), яка прямує через Підгірці вздовж парку.

Громадським транспортом на маршрутних таксі із Львова в напрямку Бродів до розвилки на Підгірці, а потім попутним транспортом або пішим ходом до замкового парку.

Виктория Шовчко