Ханський палац у Бахчисараї

Історія

Історія бахчисарайського Хансарая починається в 1532 року з рішення хана Сахиба I Гірея (1501 – 1551) про перенесення своєї головної резиденції з Ашлама-Дере на нове місце у зв’язку зі збільшенням ханського двору, який ця долина вмістити вже не могла.

Палац активно будувався, перебудовувався і добудовувався на площі близько 18 га весь час будучи головною резиденцією кримських ханів. За свідченням сучасників у XVII столітті в ньому налічувалося близько 4500 приміщень і пишність затьмарювала більшість палаців сходу.

Північні ворота палацу в Бахчисараї Північні ворота бахчисарайського Ханського палацу

Однак у цій пишності Хансараю судилося існувати лише близько двох століть. У 1736 році, після ретельного документального опису палацу, його спалили російські війська під керівництвом Крістофа Мініха (1683 – 1767).

Однак ханський палац швидко знов придбав свій царствений блиск завдяки старанням наступних кримських ханів, що утримують ще майже п’ятдесят років Крим у своїх руках, не дивлячись на постійні війни з Росією і внутрішні міжусобиці (за 47 років на ханському престолі змінилися дев’ятнадцять правителів роду Гіреїв, правда деякі їх них очолювали державу по кілька разів).

Після зречення останнього кримського хана Шахін Гірея ( -1783) від влади і приєднання Криму до Російської імперії у 1783 році, доля ханського палацу значно змінюється: його постійно перебудовують і зносять застарілі частини.

Першою передумовою до модернізації Хансарая послужив візит всеросійської імператриці Катерини II (1729 – 1796) та австрійського імператора Йосифа II (1741 – 1790) в завойовані південні володіння. До їхнього приїзду бахчисарайський палац у 1796 році значно безсистемно модернізують (зафарбовуються фрески, в стінах прибиваються вікна, меблі замінуються на кустарно вироблені на місці), а частина споруд блюзнірніцко знищується без урахування історичної та архітектурної цінності об’єктів.

Подальша доля палацу – продовження ланцюга перебудов і невмілих реконструкцій, приурочених до приїзду чергового іменитого гостя. До того ж, у своїй більшості вони носили поверхневий характер, хоча і значною мірою змінили вигляд Хансарая. Так у 1818 році до відвідування імператора всеросійського Олександра I (1777 – 1825) були знесені три будівлі гарему, для реконструкції залишився тільки флігель.

Під час відвідування восени 1820 бахчисарайського палацу генералом М.М. Раєвським (1771 – 1829) разом з поетом А.С. Пушкіним (1799 – 1837), він вже представляв плачевному стані: фонтан був зруйнований, сходи занепали, а кімнати були перероблені в про європейському стилі.

Корпус свити з зовнішнього боку палацу в Бахчисараї Корпус свити бахчисарайського Ханського палацу

Під час чергової модернізації у 1822 році під керівництвом архітектора І.Ф. Колодіна (1788 – 1838) були знесені Зимовий палац, Банний комплекс, а так само зафарбована велика частина зовнішніх візерунків стін.

Кримська війна (1853 – 1856) приготувала ханського палацу нове призначення. Тепер в його стінах лунали стогони поранених і вмираючих, бо його комплекс пристосували під шпиталь.

Перша половина XX століття так само не принесла палацу надії на відродження, незважаючи на створення в його стінах в 1908 році музею та відвідування всеросійським імператором Миколою II (1868 – 1918) у 1912 році.

Після Жовтневої революції 1917 року на базі бахчисарайського палацу був створений “Музей історії і культури кримських татар”. Після проведення ремонтних робіт у 1930 році під керівництва П.І. Голландського (1861 – 1939) зовнішні стіни якого втратили всі свої прикраси, тому що були просто забілені вапном.

Під час Другої світової війни (1939 – 1945) при відступі німецькі війська завдали значної шкоди експозиції музею – частково вивізши, частково знищивши велику частину експонатів.

Після війни доля бахчисарайського палацу зовсім висіла на волосині у зв’язку з пропозицією про знищення головної святині кримських татар слідом за їх депортацією у 1944 році. Врятувало його лише заступництво істориків, які довели його архітектурну та наукову цінність світового масштабу.

Лише через майже два століття після переходу влади в Криму в руки російської влади палацу в Бахчисараї було приділено належну увагу – на початку 1960-х років розпочато масштабну реставрацію, що проводиться під керівництвом науково-реставраційного управління Держбуду УРСР на площі в 4 га. У цей період реставровано початкові малюнки Великий Ханський мечеті, Літньої альтанки, Залу Дивану; проводяться роботи з відновлення старих будівель; по крупицях збираються втрачені інтер’єри.

У 1979 році бахчисарайський ханський палац перетворений в “Історико-архітектурний музей”, а роботи по його відновленню тривають і донині.

Архітектура

Хансарай в Бахчисараї – типовий представник східної палацової архітектури, в якій втілилися всі мрії людства про рай – невеликі затишні дворики, що потопають у зелені і квітах, з невеликими, що видають мелодійне дзюрчання, фонтанами; двоповерхові будиночки, прикрашені яскравими кахлями і мозаїкою; похилі дахи спираються на невисокі арки; а через причаївшиєся під сходами дверцята можна потрапити у невелике приміщення, які переливаються вітражним світлом вікон.

Житловий корпус Ханського палацу в Бахчисараї Житловий корпус бахчисарайського Ханського палацу

Вся удавана хаотичність забудови – лише ілюзія. Вся композиція спрямована на створення затишку в кожному окремому її елементі, який до того ж був добре продуманий з господарської точки зору. Кожен дворик – це ланцюг взаємопов’язаних споруд, що виконують взаємозв’язані функції.

Визначні пам’ятки

Світській Корпус і Північні ворота. Головні ворота до серця Хансарая – Палацовій площі – знаходяться у стінах світського корпус. Шлях до них з Бахчисарая пролягає через русло річки Чурук-Су з облицьованими берегами по неширокому кам’яному мосту. Оборонні стіни, а разом з ними і ворота з надбрамною вежею цього корпусу були побудовані через століття після заснування палацу (в 1611 році) як наслідок посилення посягань на Кримський півострів з боку Російської імперії.

Палацева площа. Основна сполучна ланка окремих частин палацового ансамблю – Палацева площа – знаходиться у центрі ансамблю відразу за Північними воротами. Її об’ємний простір в ясний день здіймається над землею в багаторазово відбитих від стін палацових споруд сонячних променях. А зелень і квітники лише доповнюють східний малюнок стін Великий Ханський мечеті і Стайневого корпусу, Бібліотеки та Житлових корпусів.

Велика Мечеть Хан-Джамі. Велика Ханська мечеть, яка зараз виконує своє релігійне призначення , розташована ліворуч від Північних воріт, на своєму віку пережила чимало негараздів. Побудована у 1532 році, через два століття вона була знищена пожежею. Але її значення було настільки велике, що вже через чотири роки у 1740 році Хан-Джамі була наново відбудована Селяметов ІІ Гіреєм (1691-1751), про що зберігся пам’ятний напис на її стіні над головним входом.

Мінарети, які підносяться над прямокутною будівлею мечеті, вінчаються мусульманськими символами трьох світів – намистини нанизані на вісь землі з півмісяцем у вершини, складені з кам’яних брил та скріплені свинцем.

Велика ханська мечеть палацу в Бахчисараї Велика ханська мечеть Бахчисарайського палацу

Внутрішнє оздоблення мечеті захоплює обробкою ханської ложі, декорованої розписом і мозаїкою, що знаходиться на другому поверсі будівлі, при аскетичності молельного залу, єдиними прикрасами якого є два віконця з різнокольоровими скельцями і міхраб (ніша, яка вказує напрямок Мекки).

Ханський цвинтар. Куточок тиші, розташований поруч з Великою мечеттю, зберігає пам’ять про шістнадцять поколінь правителів Криму, про їх рідних і близьких.

Поховальні пам’ятки на ньому виконані в одному стилі: чоловічі – саркофаги, вінчані чалмою та військовими регаліями, а жіночі – фесом і романтичними епітафіями.

Є на цвинтарі усипальниці, які за своєю пишністю переважають решту його об’єкти – це мавзолеї Давлет I Гірея (1512 – 1577) і Іслам-Гірея III (1604 – 1654) і восьмиколонна ротонда Менглі II Гірея (1678 – 1740).

Лазня Сари-Гюзель. Споруджена у 1532 році, про що свідчить пам’ятний напис, за зразком знаменитих турецьких лазень, Жовта красуня (переклад з кримськотатарської) знаходяться на віддаленні від Палацової площі за Ханським цвинтарем.

Облаштовані за останнім словом техніки того часу – з паровим опаленням та гарячою водою – лазня була не тільки місцем обмивання, але і проведення дозвілля. Однак основною визначною пам’яткою лазні є не її технічне оснащення, а куполи, встановлені над жіночим та чоловічим відділеннями, в яких для вентиляції і освітлення наскрізні були пророблені отвори у вигляді зірок і півмісяців.

Стайневий корпус. Стаєнний корпус, який межує з Ханським цвинтарем на Палацовій площі, зводився як двоповерхова будівля, перший поверх якої призначався для ханськї стайні, а другий – для обслуговуючого персоналу.

Нинішній вигляд будівлі, прикрашений дерев’яним портиком, створювався у XIX столітті в неосхідному стилі, хоча після реставрації 1960-х років зовнішній вигляд знову почав набувати риси класичного Сходу.

Бібліотечний корпус з Південною надбрамною баштою. Непримітна двоповерхова будівля з проїзною аркою, покрита чотирьохскатним дахом і невеликими вузькими віконцями першого поверху – бібліотечний корпус. Єдина прикраса, яке вказує на належність до палацового ансамблю – мозаїка і розпис вікна на другому поверсі надбрамної вежі.

Садові тераси і Дюбре Діляри-Бікеч. У пишній зелені Садових терас потопає невисока будівля усипальниці Діляри-Бікеч, споруджена за всіма канонами мусульманської поховальної культури: на восьмигранному підставі підноситься кам’яний купол, увінчаний півмісяцем. Дюбре, яка зведена, з архітектурної точки зору, в аскетичній манері, приваблює багатством легенд і міфів, пов’язаних з його створенням.

Основний таємницею, яка породила безліч легенд, є особистість тієї, що знайшла свій останній притулок у стінах усипальниці. Достовірно відомо, що Дюбре створено на замовлення Кирим Гірея (1717 – 1769) для спочинку улюбленої або дружини, або наложниці на ім’я Діляра-Бікеч, життя і смерть якою оповиті таємницею. В історії і серцях людей Дюбре Діляри-Бікеч – символ чоловічої скорботи про передчасно втраченої коханої, як і Фонтан сліз, спочатку встановлений у ньому.

Персидській Сад і Гаремний корпус. Єдине з дійшовших до наших днів будинків гаремного корпусу (раніше налічував сімдесят кімнат), складається всього лише з трьох кімнат, прибраних зі східною розкішшю в парчу і килими.

Кухонний корпус палацу в Бахчисараї Кухонний корпус бахчисарайського Ханського палацу

Корпус примикає до Перської саду, призначеному для проведення дозвілля мешканками гарему, як і кам’яна біля основи і дерев’яна у вершини з забраними гратами вікнами Соколина вежа (що отримала назву через ловчих птахів, які тут утримувалися), де мешканки гарему могли, приховані від чужих очей , спостерігати палацеве життя.

Басейний дворик і Літня альтанка. Вінцем Басейного дворика є літня альтанка, колись одноповерхова відкрита будівля оповита плющем з мармуровим фонтаном, прикрашеним зображеннями рибок, яка у 20-х роках XVIII століття зметнулися вгору ще на один поверх. Золотий кабінет, що розташувався на другому поверсі став однією з перлин палацу – прикрашений з воістину східної розкішшю, він уособлює собою Бахчисарай палац у всій його величі.

Фонтанний дворик. Головна адміністративна частина палацу об’єдналася навколо Фонтанного дворика і тим не менш тут те ж таки присутня східна схильність до краси і спокою. Тихий передзвін двох фонтанів привносить умиротворення і спокій розташувавшомуся у ньому.

Білий мармуровий фонтан з золотим розписом – Золотий (Маг-зуб) – створений у 1733 році для омивання. А інший, перенесений з Дюбре Діляри-Бікеч, з висіченим на білому мармурі оком з якого струменіють скупі чоловічі сльози – символ вічної скорботи за дочасно пішла з життя коханої – знаменитий Фонтан Сліз.

Посольський зал і Зал Дивану. Адміністративна частина з прийому іноземних дипломатів і вирішення державних справ, розташована в Фонтанному дворику, розміщувалася у двох приміщеннях.

Перше з них – Зал Дивану -, яке дійшло до наших часів практично у первісному вигляді, є об’ємним приміщенням висотою два поверхи з вітражним склом і темною дерев’яною стелею, стіни якої прикрашені однотипним розписом на білому тлі. Тут знаходилося серце Кримської держави, де розглядалися загальнодержавні питання та приймалися доленосні рішення.

Друге – Посольський зал – призначався для ведення переговорів з представниками іноземних держав, відомо перш за все своїм порталом Демір-Капу (Портал Алевіза). “Цей чудовий поріг і ці величні двері споруджені за велінням Менглі-Гірей-хана, султана двох материків і хана двох морів” – найкраща характеристика цієї споруди, відображена в камені її творцем – Алевизом Новим (XV – XVI). Головний вхід в ханську резиденцію, прикрашений по фризу рослинним орнаментом з листя і квітів дуба, лотоса й аканта, створений архітектором в період з червня 1503 по вересень 1504 років в стилі ломбардні-венеціанського ренесансу.

Мала Ханська мечеть. Не відрізняється видатними прикрасами Мала мечеть, відбудована після пожежі у 1736 році, таїть у собі чимало таємниць – нещодавно при реставрації на її стінах були виявлені малюнки із зображенням битв і походів.

Житлові покої і Кухонний корпус. Будинки Житлового і Кухонного корпусів з стилістичній обробки не відрізняються від інших будівель палацового корпусу – та ж двохповерхова споруда, той же чотирьохскатний черепичний дах, той же викладений глазурованою плиткою орнамент на стінах, але у цих будівель є свої особливості, пов’язані з виконуваними функціями раніше – це розташування кімнат, їх прикраси і освітлення.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Річна, 133.

Тел.: (06554) 5-08-06; факс: (06554) 4-28-81.

Час роботи: з 9-00 до 19-00, без вихідних.

Фільми, в яких задіяний палац: “Алі-Баба і сорок розбійників”, “Та, що біжить по хвилях”, “Варвар”, ‘‘Маленька принцеса”, ‘‘На броньовику – на весілля, а на лімузині – по річці”, “Роксолана”,“Сильніше вогню”, “Спецназ”.

Офіційний сайт: bikz.org

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 26 (Севастополь – Сімферополь – Запоріжжя – Харків), а потім по трасі т 01 19 до Бахчисарая, потім центральною вулицею до Ханського палацу.

Громадським транспортом маршрутними таксі з Сімферополя або Севастополя, що шляхують через Бахчисарай, а потім головною вулицею до Ханського палацу.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Ханський палац у Бахчисараї на мапі

Обговорити статтю в спільноті