Костел Успіння Богородиці Бучача

Історія

Центральний фасад Успенського костелу Бучача
Центральний фасад бучацького костелу Успіння Богородиці

Народженому разом у 1379 році з першими кроками католицизму на Бучацької землі з благословення та за фінансової підтримки першого власника Михайла Авданца (- 1392), який отримав ці землі за довгу і віддану службу польській короні, приходу Успіння Пречистої Богородиці судилося стати (з урахуванням місця розташування у підніжжя древньої кам’яної фортеці на вершині Замкової гори) однією з архітектурних домінант міста.

Незабаром для додаткового підтвердження своєї високої богоугодним місії на галицькій землі при приході силами францисканського ордена, опіці якого доручили храм, були організовані школа і невеликий шпиталь.

І хоча один з далеких спадкоємців засновника – прихильник кальвінізму Микола Бучацький-Твордовський (1530 – 1595) – позбавив його на час статусу однієї з головних католицьких святинь краю (костел служив місцем зборів протестантів аж до його смерті) храм витримав усі удари долі, головні з яких були пов’язані з триваючими протягом усього середньовіччя татаро-монгольськими атаками. Проте кожного разу він виходив переможцем все з великими втратами – руйнування стін, обвалення покрівлі, пошкодження несучих конструкцій…

Ось чому, не дивлячись на реконструкцію 1709 – 1710 років, вже в середині XVIII сторіччя питання існування головної святині приходу Успіння Пречистої Богородиці став перед громадою з усією гостротою.

Вхідна арка Успенського костелу Бучача
Вхідна арка костелу Успіння Богородиці

Рішенням насушного питання своєї головної резиденції зайнявся безпосередньо сам власник міста, останній представник роду Потоцьких герба «Золотий Пиляви» Микола Василь (1712 – 1782): спочатку в 1760-му виклопотав дозвіл на розбір старої будівлі у львівського архієпископа Вацлава Сераковського (1700 – 1780), а потім через рік заснував фундацію для будівництва нового храму.

Завдяки такій потужній політико-економічної підтримці із залученням кращих архітекторів Галичини (за непідтвердженими даними Мартіна Урбаніка або його учня Бернарда Меретина) вже через два роки новий величний костел був закінчений і освячений 14 серпня 1763 року під час обряду консекрації все тим ж львівським архієпископом. При цьому прикраса внутрішнього оздоблення, як визнаному майстру різця, було довірено Йогану Георгу Пінзелю (1707 – 1761).

Переживши разом з Бучачем півтора століття відносно спокійного періоду розквіту під чуйним керівництвом австрійської династії Габсбургів, в 1914-му храм поринув у вирій Першої світової – на три роки місто стало резиденцією ставки 7-й російської армії разом з її православним домінуванням. Але близька лінія фронту і напружена внутрішня обстановка мало позначилися на діяльності католицької святині віри – вона залишалася діючою.

Портал центрального входу бучацького костелу Успіння Пречистої Богородиці
Портал центрального входу Успенського костелу Бучача

Повернення за підсумками військових дій в польське підданство галицьких земель благотворно позначилося на долі костелу у підніжжя Замкової гори, адже за два з невеликим десятиліття його будівля була відновлена, а сам прихід збільшувався і розквітав за підтримки державної влади (хоча католицьке населення становило лише 32% від загального кількості жителів).

З вихору ж Другої світової війни ХХ століття храм вийшов з мінімальними фізичними втратами, а ось на духовній його сутності був поставлений хрест. Радянська влада в рамках своєї атеїстичної політики в 1945 році заборонила богослужіння в Бучацькому костелі Успіння Пречистої Богородиці, а для знищення пам’яті про релігійне минуле будівлі його пристосували для господарських потреб.

Спочатку в основному храмовій залі розташувався меблевий магазин, який у міру втрати привабливості вигляду у зв’язку з ветхістю будови трансформувався в зерносховище. Підземні ж приміщення були пристосовані під котельню.

Лише в 1991 році за активної підтримки місцевої пастви Успенський костел повернувся в лоно католицької церкви. З тих пір тут непогасно вирує життя: проводяться богослужіння на чотирьох мовах (українська, польська, латинська, польська), звучить камерна музика в рамках концертів, проходять збори молодого покоління, організовуються релігійні співи.

Архітектура

Бучацький костел Успіння Пречистої Богородиці
Успенський костел Бучача

Аскетичну скромність з легким нальотом бароко зовнішніх фасадів кам’яного хрестового в плані храму біля підніжжя стародавньої фортеці зі зрізаними кутами дзеркальної розбивки стін і капітелями пілястр композитного ордера декілька розбавляє центральний напівкруглий фронтон декорований зображенням Пречистої Богородиці в оточенні ангелів з немовлям Ісусом на руках, який вигідно відтіняють кам’яні вазони по периметру і невеликий ліхтар над чотирисхилим дахом.

Крім того слід зазначити невеликі характерні акценти в оформленні храмового комплексу, які ненав’язливо нагадують про благодіяння сім’ї його творця: невеликий картуш з родовим гербом «Золотий Пиляви» і напівстерті букви прохідний арки з ажурними воротами, оформленої в співзвучному будівлі стилі, пам’ятна табличка на порталі центрального входу і символи влади на стовпах.

Родовий герб Потоцьких Бучацького Успенського костелу
"Золота Пилява" костелу Успіння Богородиці Бучача

Внутрішня однонавове планування зі зниженим притвором, у кутах якого розташовані гвинтові сходи для сполучення з емпором, і двома невеликими приміщеннями по боках вівтарної частини має хрестові і напівциркульні перекриття. Крім використаних у зовнішньому оформленні дзеркал, тут застосовано прийом високих аркових ніш, що створюють гармонійне поєднання з витягнутими арками віконних прорізів.

Особливої уваги заслуговує внутрішнє оздоблення костелу Успіння Богородиці, домінантою якого служить поліхромний вівтар Й. Пінзеля з біломармуровими колонами і майстерно вирізаними скульптурами святих. Його об’ємна бірюзово-золота гама в контрасті з білими стінами, відтіненими рокайлово-акантними розетками, віфлеємською зіркою і фігурами створює візуальний акцент на центральній частині духовного комплексу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Бучач, вул. Просвіти, 2.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до повороту на трасу Н18 (Дружба – Бучач – Тисмениця – Івано-Франківськ), а далі – в центр Бучача по вулицях Підгаєцькій – Галицькій – Агнона – Просвіти до Успенського костелу.

Громадським транспортом до автовокзалу Бучача, а потім пішки 20 хвилин в західному напрямку (замок) до католицького храму.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Костел Успіння Богородиці на мапі

Обговорити статтю в спільноті