Історія
Тисячоліття до епохи перших сінематографів і радіо балаганне дійство на ряду з театром і музичними виставами було однією з найулюбленіших розваг всіх верств суспільства на всіх континентах цієї прекрасної і багатоликої землі. Не залишає сумнівів, що і до заштатного Олександрівську (фортеця утворена в 1770 році) за далекими порогами Дніпра час від часу навідувалися бродячі дарувальники радості і веселощів.
А що вже говорити про час, коли в облагороджене високим статусом повітового (з 1806) місто дотяглася тонка нитка життя, що з’єднала його з «великою землею» – в 1873 році була запущена Лозово-Севастопольська ділянка Катеринославської залізниці і на запорізьку землю ступила нога цивілізації.
Хоча всеж-таки перші збережені документальні згадки про міський цирк відносяться лише до 20-х років ХХ століття, коли в дали затихло відлуння громадянської війни і радянська влада закріпила свій вплив на східноукраїнських землях. Тоді цю гучну назву носив дерев’яний балаган, який у зв’язку з тимчасовістю своїй конструкції, а отже малою пристосованістю до затишку, міг приймати артистів і глядачів під своїм дахом лише в літній період.
Ось тільки настільки крихкий культурний заклад після двох десятиліть інтенсивного яскравого життя навряд чи міг розраховувати протистояти урагану Другої світової, який захлеснув Запоріжжя в 1941-му. І він кануло в Лету з димом залпових знарядь і сльозами українського народу.
А вже через три роки після закінчення кровопролиття в рамках прискорення переходу до мирного життя і поліпшення дозвілля громадян Запоріжжя на сесії обласної виконавчого комітету 14 квітня 1948 року було прийнято рішення про відродження циркового мистецтва в місті. Для спорудження нового дерев’яного балагану в тому ж році було відведено місце в «Парку металургів» на березі Дніпра.
Проект був реалізований в тому ж році завдяки спільним ударним зусиллям багатьох підприємств міста. І цьому тимчасовому спорудженню, в якому вистави теж давалися тільки в літній сезон, судилося зберігати під своїм дахом посмішку запорізького серця, назавжди завоювавши симпатії відданої публіки, цілих два десятиліття .
Поліпшення добробуту громадян країни рад в кінці 60-х років ХХ сторіччя не забарилося позначитися і на їх улюбленому місці проведення дозвілля – наприкінці 1966 року закладено нову будівлю стаціонарного цирку в парку ім О.С. Пушкіна. А відчинив свої двері центр феєрії сміху 20 квітня через шість років.
На зорі нового тисячоліття, відзначивши свій тридцятирічний ювілей, цирк Запоріжжя пережив капітальну реконструкцію (2004), яка відродила його до нового життя і вдихнула нотки сучасності у творіння минулого століття, на арені якого залишили свій слід Нікулін та Кіо, Дурови і Запашні, Ольховські і Філатови.
Архітектура
Серця запорізького сміху, розташоване на західному краю парку ім. О.С. Пушкіна, являє собою оперезаний скляною галереєю кам’яний одноповерховий прямокутник (103м х 55м) з круглою надбудовою-залом для глядачів діаметром 58м у південній частині та двоповерховою цирковою – в північній.
Його глядацький зал місткістю дві тисячі місць – це купольна кругла споруда з невеликою оглядовою надбудовою нагорі і манежем діаметром в тринадцять метрів у центрі. Глядацькі восьмій секторів розташовані в два яруси з боків центральної осі, яку складають оркестр над виходом артистів і центральний вхід.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 41.
Тел.: (061) 233-71-60.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / Р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті по головній Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе до вул. Лермонтова, яка виходить до будівлі Запорізького цирку.
В Запоріжжі – громадським транспортом, прямуючим уздовж пр. Леніна до зупинки «Універмаг Україна», а потім по вул. Лермонтова до цирку (північний напрямок).