Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Приморська площа Бердянська

Історія

Символи Бердянська на лаві в Приморському парку Символи Бердянська

Будь-яке місто і торгівля – два нерозлучних супутника, які завжди йшли по життю, разом прискорюючи і сповільнюючи крок в залежності від політичної та економічної ситуації в країні. Ринок же, як матеріальне втілення сутності царства Гермеса, з давніх-давен уособлював серце міста, тому не дивно, що в Бердянську (статус міста з 1835 року) він перебував практично на набережній в оточенні особняків заможних городян.

Гучне базарне життя не вщухало тут а ні на хвилину: закличні крики продавців, запальний торг покупців, запаморочливий ароматної випічки і м’яса, скрип фур… В самому центрі цього галасу на рубежі XIX і XX століть з’явився будинок Асмакова з питним закладом, яке вносило свою лепту в загальне сум’яття, що послужило приводом до його швидкої перекваліфікації в хлібний магазин.

Стрункі ряди дерев’яних торгових павільйонів, розташовані на приморській площі у вигляді п-образного периметра, в народи отримали прізвисько “ризниць”, і не було серед місцевих жителів і заїжджих з передмість того, хто щотижня не відвідував б це “святе” місце.

Скульптура "Лев" бердянського Приморського скверу Скульптура "Лев"

Бурхливий 1917-ий залишив на бердянському обличчі незабутню печатку на довгі роки, коли улюблене місце городян перетворилося на перекопану пустелю, під земляним нальотом якої поховали весь старий світоустрій, щоб на його місці побудувати нове світле майбутнє.

От тільки далі знищення справа не пішла – чотири роки важких бойових дій і повний економічний занепад країни відсунули на останнє місце турботу про естетичну красу. Так що довелося бердянцям “насолоджуватися” пустирем в центрі міста аж до 1930-х, коли завдяки популяризації спорту тут розмістили парашутну вишку, хоча до облагороджування території руки у місцевої влади так і не дійшли.

Під цією самою вишкою в роки німецької окупації (1941 – 1943) прийняли свою смерть десятки запідозрених у зв’язках з червоною армією місцевих жителів, так що довгі роки і після війни приморська площа була швидше занедбаним, немощені, позбавленим зелені місцем скорботи, ніж затишного дозвілля.

У 1952 році міська рада нарешті звернула свою увагу на жахливий стан приморського обличча курортної перлини, яку щорічно відвідували тисячі туристів. У зв’язку з цим геодезистами заводу “Азовкабель” був розроблений план забудови, а головний архітектор Бердянська С.Є. Дронов затвердив розбивку скверу в рамках його реконструкції. План, що був успішно втілений в життя, передбачав спорудження в центрі комплексу пам’ятника Леніну.

Алея Приморського скверу в Бердянську Алея бердянського Приморського парку

Майже півстоліття площа зустрічала гостей міста саме в такому вбранні: пам’ятник вождю світового пролетаріату, який височить над зеленими клумбами, що перетікають в безкраї хвилі Азовського моря… поки команда реформаторів на чолі з мером Валерієм Олександровичем Барановим на рубежі тисячоліть не почала активно вдосконалювати вигляд курортної Мекки.

Так вже 1 червня 2001 року на суд городян була представлена оновлена Приморська площа в ореолі європейської цивілізації: бруковані доріжки, ажурні лави, акуратна зелень, відреставровані фасади периметра, одягнена в янцевський граніт набережна з безліччю нових пам’ятників.

Так що зараз головна Бердянська зелена перлина біля моря цілком відповідає фасадам кращих європейських міст, і тисячі щасливих відпочивальників, які в будь-яку погоду курортного сезону прогулюються по її затишним доріжках, – яскравий тому доказ.

Архітектура

Лава на алеї бердянського Приморського парку Лава на алеї Приморського скверу

Візуально квадратна в периметрі територія Приморської площі Бердянська площею в близько одного гектара має центрально-осьове планування з головним фасадом, спрямованим до моря. Умовно її можна розділити на три сектори, що відходять від центральної алеї: північний, східний і західний, сполучення між якими відбувається за допомогою мощених доріжок. Там і тут на її потопаючих в зелені каштанів, кленів, ясенів і сосен алеях розташовані зручні лави для відпочинку, а поруч жовтим світлом минулого горять ліхтарі ажурною кування.

Пам’ятки

В якості невід’ємної складової культурного дозвілля городян і гостей зелений сквер став осередком творінь-пам’ятників нового часу: загадково-містичне крісло виконання бажань (східна частина) і пам’ятник сантехніку (на перетині з морської), дарунок донецьких підприємців сплячий лев і химерний пам’ятник першовідкривачеві міста Капітану Критському (на розі з Азовським), величезні сонячні годинники в південному куті на набережній і пам’ятник “Бичкові-годувальнику”, що рятувати бердянців в найважчі часи (західний сектор), дарують посмішки і радість всім, хто їх побачить.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Запорізька обл., м. Бердянськ, Приморська площа (центральна частина набережної).

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е58 (М14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь) до повороту на Бердянськ, потім по Східному проспекту до Азовського, пішохідна південна частина якого впирається в зелений сквер.

Громадським міжміським транспортом до Бердянська, а потім пішки до набережної, з якою межує Приморська площа.