Історія

Тисячоліттями цей берег був мешкальним завдяки щедрим дарам матінки-природи, що заселила ці води величезною кількістю риби. Морське розмаїття, яке і зараз досягає семи десятків видів починаючи від осетрових білуги і осетра і закінчуючи звичайними бичком і тюлькою, рятувало від голодної смерті громади, племена, цілі народи серед безкраїх степів східної України. Хоча ще на початку XIX століття на місці майбутнього квітучого міста зупинялися лише кочуючи рибальські балагани.

Цивілізація, прогрес і порядок, які привіз на борту свого корабля капітан Критський в 1824 році заклали фундамент Бердянська – торгівельний порт (основний товар – зерно), але основу існування його мешканців визначила сама доля: нерозривний зв’язок з морем і рибним промислом.

Недарма ж в самому серці міста аж до кривавих подій громадянської війни після більшовицького перевороту 1917-го існував Рибний базар, а торгівля дарами моря приносила міській скарбниці чималий прибуток. Порт лише в якійсь мірі збільшував дохід від цього виду бізнесу (рахунок обігу йшов на тонни).

Бердянську дітвору, звичайно ж, не оминула своєю чарівністю азовська безодня, що таїть так багато загадок і дорогоцінних скарбів – лише руку простягни. Скільки безтурботних хлопчаків з вудкою на перевагу за довгу історію міста зустрічали на березі світанки і заходи, щоб зловити свій нехитрий улов — і не порахувати. Але один з них виросте, щоб стати на чолі Бердянська і нагадати його жителям про їх безтурботне дитинство фігурою рибалка на набережній – Валерій Олексійович Баранов.

Для втілення ідеї мера в життя в рамках реконструкції центру міста був обраний талановитий майстер, що вже подарував місту не одне своє творіння – Ігор Іванович Генерозов (- 2007), який в лічені місяці створив хлопчика-рибалку. Так що урочисте відкриття 1 серпня 2004 року черговий відреставрованої частини вулиці Горького проходило вже біля нового пам’ятника щасливому бердянському дитинству, що став реальністю завдяки копіткій роботі колективу заводу точного лиття «Южгідромаш», який втілить творіння майстра в бронзі.

З тих пір хлопчик-рибалка – невід’ємна риса вигляду курортного міста, хоч чиїсь нечистоплотні руки і запозичили його вудку, спокусившись миттєвою вигодою, але добрі душі час від часу позичають юнаку свої снасті, щоб радість від нехитрого улову ніколи не переставала сяяти на цьому по-дитячому безтурботному обличчі.

Архітектура

Моделлю для високої (загальна висота пам’ятника 1,85м) фігури босоногого хлопчиська із закоченими до колін штанями в розхристаній сорочці послужив син Ігоря Генерозова – Володимир, який на протязі трьох з половиною місяців справно виконував роль майбутньої статуї.

Зачаровує в скульптурі точність передачі образу через майстерно виконані деталі і природність пози: відкрите застигле в подиві захоплення обличчя, вигин щойно спійманого бичка, пальці правої кисті стискаючи невидиму снасть, склади розхристаній сорочки, нависаючий козирок кепки, відставлена права нога – все створює візуальну легкість силуету при масивності (700 кг) конструкції.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького (набережна).

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е58 (М14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь) до повороту на Бердянськ. По місту: пр. Східний – вул. Горького, в центральній частині якої знаходиться пам’ятник дитинству.

Міжміським транспортом до вокзалів Бердянська, а потім до центральної пішохідної алеї Азовського проспекту, який виходить на набережну з фігурою хлопчика-рибалка біля парку атракціонів.