Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive] [an error occurred while processing the directive] Гетьманський заїзд в Підгірцях [an error occurred while processing the directive]

Гетьманський заїзд в Підгірцях

Історія

Гетьманський заїзд в Підгірцях
Гетьманський заїзд

Колись розкішна оборонна резиденція на гребені однієї з вороняківських вершин, яка за неповних сім десятиліть змінює цілу низку власників різного віку і соціального рангу з найшляхетніших сімей Речі Посполитої, пройшовши крізь випробування татарських набігів і кровопролитних польсько-турецьких воєн, на 1720 рік являла собою замок зі шрамами пережитих боїв.

Так що нова династія господарів з Ржевуських отримала її в досить непоказному вигляді, що змусило після вступу в права спадкування молодого Вацлава Петра (1706 – 1779) вісім років по тому почати кардинальну перебудову всього обраного в якості фамільної резиденції Підгорецького комплексу. Тим більше, що своє оборонне для держави значення на той час він вже втратив.

Так на схилі гори з’явився чудовий парк регулярного планування з фонтанами і витонченою скульптурою, центральна алея якого зеленою парадною доріжкою єднала перебудований триповерховий палац з витонченою ротондою костелу святого Йосипа.

Центральний фасад заїзду в Підгірцях
Центральний фасад заїзду

І, звичайно ж, облаштований за останнім словом канонів моди і комфорту того часу комплекс не міг обходиться без допоміжної інфраструктури, однією з представиць якої стає будівля так званого Гетьманського заїзду в його південно-східному кутку призначеного для розміщення прислуги гостей господарів палацу і заїжджих мандрівників. Для їх дозвілля під цим самим дахом розміщувалася корчма.

Пліч-о-пліч, як скромний зброєносець разом зі своїм лицарем, заїжджий двір і палац пройшли крізь всі випробування, що випали на їх долю в наступні століття: розпад Речі Посполитої, австрійське підданство, народні повстання і низка кровопролитних воєн ХХ століття, побачивши в своїх стінах чимало яскравих представників різних епох (в першій половині XIX століття тут зупинявся знаменитий Оноре де Бальзак).

Історичний шлях будівлі в якості Гетьманського заїзду обірвала Друга світова, за підсумком якої запанувала на західноукраїнських землях радянська влада відібрала права на власність у приватних господарів, а резиденція в Підгірцях після нескінченних поневірянь перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я УРСР в 1949 році. У стінах палацу був розміщений санаторій для хворих на туберкульоз, приміщення ж заїжджого двору пристосували під допоміжні потреби.

Західний фасад підгорецького заїжджого двору
Західний фасад заїжджого двору в Підгірцях

Величний архітектурний вигляд, який не зміг змінити навіть триденна страшна пожежа лютого 1956-го, не раз робили Підгорецький резиденцію (в тому числі і капітально відремонтований в 1964 – 1965 роках заїзд) героєм кінематографічних стрічок і, не дивлячись на закритий медичний заклад, затвердили в ролі об’єкта паломництва численних шанувальників німих свідків минулого української землі.

Лише на шостому році становлення України як самостійної держави (в 1997-му) була відновлена історична справедливість, коли весь комплекс магнатської резиденції стараннями Бориса Григоровича Возницького (1926 – 2012) перейшов у відання Львівської галереї мистецтв і заїжджий двір отримав свою крапельку надії на відродження.

Архітектура

Колонний портик центрального входу заїжджого двору в Підгірцях
Колонний портик центрального входу

Витягнутий одноповерховий симетричний прямокутник (85м х 20м) Гетьманського заїзду в Підгірцях представляє собою цегляну потиньковану будівлю під мансардним вальмовим дахом, фронтони якого прикрашені трьома нині замурованими прямокутними віконними прорізами і витягнутою аркою ніші, де і зараз знаходиться старовинний сонячний годинник (південь).

Головною прикрасою центральних (південний і північний) фасадів будівлі слугують портики шести восьмигранних колон, барочні завитки фронтонів і кам’яні кульки на декоративних підставках по їх кутах, в той час як кожен з бічних – прикрашений порталами бічних входів під трикутними фронтонами, котрі спираються на дві колони коринфського ордера (східний – чотири, західний – три).

Згідно призначення будівля має коридорне планування з великим холом, що раніше суміщав функції корчми, з двостороннім розташуванням кімнат під плоскими та напівциркульними на розпалубках перекриттями.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., с. Підгірці.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до повороту на Підгірці. Дорога крізь село проходить уздовж палацового комплексу, в південно-східному кутку якого знаходиться будівля заїжджого двору.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Ясеново, а потім уздовж траси до Підгірців, в центральній частині яких розташований Гетьманський заїзд.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive]Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

[an error occurred while processing the directive] Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Гетьманський заїзд в Підгірцях на мапі

Обговорити статтю в спільноті