Історія
Коли 8 грудня 1322 року Мізоч малий і великий вперше з’являється на сторінках фундаційного акту Любарта Гедиміновича (1300 – 1383) в якості маєтку єпископату Луцького та Острозького, він вже був великим населеним пунктом східної Волині на півдорозі між Острогом та Дубно і, як власність православної церкви, звичайно ж не міг існувати без свого храму.
Хоча конкретних підтверджених даних того часу про цю твердиню віри немає, але два з половиною століття існування в якості одного з церковних фільварків православ’я і всезнаючий народний поголос вказують, що на місці нинішньої будівлі костелу Яна Непомуки здавна існував дерев’яний козацький храм.
Перехід в приватне володіння Яна Острозького (1554 – 1620) 3 травня 1594 року і приєднання до фамільної ординації навряд чи змінили статус і конфесію мізочської церкви, бо однією з умов сімейного примирення після зміни Янушем віросповідання на католицизм була обіцянка батькові недоторканності православних храмів на успадкованих ним землях.
Як одна мить над острозькою землею пролетять три століття з україно-польської 1648 – 1657 війною і періодичними турецько-татарськими набігами, в запалі яких зміниться не одна сім’я господарів, а та давня козацька церква загубиться в запалі бойових перемог і поразок.
Стараннями Дунін-Карвицьких, які придбали маєток в 1720-ому, в першій половині XVIII століття в місті з’явився костел святого Яна Непомуки на перших порах дерев’яний, але після отримання у київського екзарха, єпископа Кипріяна Стецького (- 1783) згоди на перебування міських храмів на віки вічні в унії, генерал Кшиштоф (1757 – 1813) в 1785 році почав перебудову храму в камені.
Ось тільки російсько-польська війна і анексія Волині імперією двоголового орла через десятиліття змінить підданство Мізоча, а разом з ним на цю землю прийдуть державне втручання в церковні справи та православна гегемонія, що поставить під питання наявність самої католицької парафії. Хоча синові засновника ренесансного костелу – Казимиру Кшиштофу (1796 — 1852) – все ж вдасться закінчити храмове будівництво в 1830-ому.
Перебуваючи під хазяйською опікою Дунін-Карвицьких костел святого Яна залишався чинним аж до Першої світової ХХ століття, з жерла якої він вийшов з мінімальними втратами і громадянством польської республіки.
Ось тільки продовження історії, що почалася з крові на сараєвській вулиці, не змусило себе довго чекати, і вже в 1939 році гідний спадкоємець кривавої імперії іменований СРСР вкотре, порушивши всі норми міжнародного права, знову прирік на смерть, кров і страждання мільйони українців – 17 вересня в Мізоч зайшли загони червоної армії.
Радянська диктатура відразу ж ліквідувала всю приватну власність, а храми не залежно від конфесій були закриті якщо зовсім не знищені. Костел же Яна Непомуки був перетворений на центр освіти та мистецтва сільського масштабу, коли після зміни його внутрішнього планування, під час якої були втрачені унікальні внутрішні інтер’єри, на першому поверсі розмістилася бібліотека, а другий – був відданий під клуб з кінотеатром.
Незалежність України подарувала в 1996-ому довгоочікувану свободу і мізочському храму, хоча його господинею і стала вже православна громада, яка для більш наочного позначення нового статусу будівлі під ім’ям церкви на честь Різдва Пресвятої Богородиці відразу ж перейнялася поверненням первісного з деякими нюансами (центральну частину і бічні вежі центрального фасаду увінчали куполи) зовнішнього вигляду. Так що зараз білий лебідь храмової архітектури як і багато десятиліть тому знову сяє всіма гранями своєї витонченої краси, надихаючи души своїх парафіян на християнські надію, віру та любов.
Архітектура
Розташована в історичному центрі колишнього міста тринавова колись базиліка костелу святого Яна має нехарактерну центральну вісь (південний захід – північний схід), при цьому її прямокутний периметр (25м х 15м) асиметричний за рахунок усіченої версії східного нефа, який простягається на половину довжини центрального, а порожнечу заповнює одноярусна прибудова під чотирисхилою покрівлею.
Домінантою витриманого в традиційному для католицьких храмів такого типу стилі ренесансу служить центральний фасад, оздоблений кутовими триярусними вежами (верхній круглий в перетині під куполом значно по площі поступається нижнім квадратним), шестиколонним портиком доричного ордера з несучим масивний розірваний трикутний фронтон антаблементом, неглибокими нішами із зображеннями святих, пологою аркою вікна зі шропсами, кутовими пілястрами доричного ордера, складнопрофільним карнизом на кронштейнах і різноконтурними віконними прорізами.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Рівненська обл., смт Мізоч, вул. Липки, 22.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Т1801 (Дубно – Мізоч – Здолбунів – Рівне), яка проходить через центр Мізоча, а потім по головній вул. Липки до церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Громадським транспортом з Дубна / Рівне до зупинки «Мізоч», а потім на схід один квартал до колишнього костелу Яна Непомуки.