Історія
Перехід частини великого Голобського маєтку в приватні руки в XVII столітті обумовив наперед її майбутнє в якості улюбленого дітища сильних світу цього від Речі Посполитої, архітектурні пам’ятники якого завдяки милості Хроноса і зараз радують око своєю первинною красою.
Коли саме в селищі сформувалася католицька громада і який був її перший храм – таємниця покрита мороком століть, але історія зберегла 1700-й як рік початку будівництва кам’яного храму в самому серці селища, імовірно в якості лютеранської або социніанської кірхи, яка пізніше стане на службу католицькій громаді.
І хоча в 1708-ому його ще недобудованого торкнулася жорстока рука ведена Господом російсько-шведської війни 1700 – 1721 років, власник садибного комплексу підстолій Підляський, Йосип Ерузельський через три роки почав зведення католицької святині Голоб наново. Будівництво , що розтяглося на півтора десятиліття в зв’язку з масштабністю робіт, було закінчено в 1728-ому.
Щедротами нового господаря, черняховского воєводи, сенатора Речі Посполитої Людовика Вільги (1750 – 1797) в Голобах не тільки навпроти костьолу з’явилася кам’яна православна церква Георгія Переможця, але і сама католицька святиня в своєму величному вигляду отримала дві додаткові барокові каплиці, що утворили трансепт, бо меценат вже на той час готував храм до ролі родової усипальні Вільгів.
А вже через три року 24 квітня головна гордість і надія Людовика Вільги розчинилися в диму згарища, викликаного ударом блискавки в шпиль високої костьольної дзвіниці – храм згорів, залишивши по собі нагадуванням лише голі остови стін.
Відновлення господареві коштувало чималих коштів і сім років, після закінчення яких католицька святиня завдяки майстерності пензлю ченця-тринітарія Юзефа Прехтля (1737 – 1799) отримала інтер’єри в стилі рококо. Консекрування її єпископом Каспро Цецішевським на честь архангела Михайла відбулося в 1802 році.
Десь на часових просторах XIX століття католицька святиня Голоб встигла побувати лютеранської кірхою (якою вона спочатку і планувалася), хоча станом на початок ХХ століття парафія з двох десятків людей все ж була католицькою, а в неділю і святкові дні храм був повний народу, коли сюди стікалися колоністи за двадцять верст.
Під час бойових дій Першої світової війни святиня отримала черговий удар долі – її гордість і краса, висока дзвіниця, була зруйнована, а сам храм отримав значні пошкодження.
Час польської окупації став періодом справжнього розквіту костелу архангела Михайла – в міжвоєнний період він був капітально реставровано (хоча дзвіницю оновлено лише в деревині) під керівництвом архітектора Ревського силами громади і ксьондза Франциска Чехместшінского (- 1964), на окрему увагу заслуговує копітка робота Єжи Островського над відновленням фресок Юзефа Прехтля, закінчена в 1938-ому.
А потім на українську землю напастилася розв’язана червоними радами і фашистською Німеччиною Друга світова війна, за підсумками якої Волинь на чотири з половиною десятиліття опинилася в російської окупації. Нова влада «робітників і селян» не знайшла кращого використання католицької святині в Голобах як служба складом мінеральних добрив.
З відновленням української незалежності Голобська парафія отримала рішення про повернення собі костелу архангела Михайла 26 грудня 1995 року, але у зв’язку з адміністративними перепонами (раніше права на використання будівлі пред’явила і отримала православна церква) реально в свою власність отримала лише влітку 1997-го.
З тих пір рік за роком святиня Ерузельскіх-Вільгів повертає собі блиск первісної своєї краси, в якому вона знову зайняла домінуюче (завдяки відновленої в 2000-х дзвіниці) над навколишньою сільською забудовою положення і здобула чергову перемогу в змаганні з часом.
Архітектура
В архітектурному плані костьольний комплекс являє собою розташований із заходу на схід (що характерно для кірхи) храм архангела Михаїла з високою двоярусною дзвіницею над нартексом, котрий з боку вулиці відгороджує колись одноповерховий, а зараз частково надбудований будинок плебанії. Поруч з останньою до війни була розташована ще одна чотирипілонна дзвіниця. Крім того неподалік розташовувався двоповерховий кам’яний будинок ксьондза, який за станом на початок ХХ століття вважався найкращим в селі.
Хрестоподібний (осі по 25м) в плані костел являє собою однонавове цегляне (раніше потиньковане і покрите черепицею) спорудження, що нині осучаснене за допомогою нових вікон та металочерепичної покрівлі. Із зовнішнього барокового декору варто відзначити ажурний фриза ризниць, скошені кути трансепта в обрамленні лопаток, профільовані карнизи, аркові вікна, трикутні сандрики, прямокутні ніші, круглі вікна-троянди і напівкруглі тимпани вежі – всі виконані методом фігурної кладки.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., смт Голоби, вул. Грушевського, 2.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) до Голоб, а далі – повернути на вул. Незалежності, по якій прямувати до розвилки. Поруч з розвилкою по перпендикулярній вулиці Грушевського розташований католицький храм Голоб.
Громадським транспортом до залізничної станції «Голоби», а потім по вул. Вокзальній або міжміськими автобусами, що прямують через селище, до вул. Незалежності, на перетині якої з вул. Грушевського розташована церква архангела Михаїла.