Історія
Коли у колишнього королівського маєтку в глибинці волинської землі, історичні відомості про який зберігаються на пожовклих літописних сторінках з початку XVI століття, з’явився новий власник, останній черняхівський воєвода, сенатор Речі Посполитої Людовик Вільга (1750 – 1797), доля Голоби змінилося назавжди.
Для початку з пересічної садиби вона перетворилася на розкішний парадний палацовий комплекс з величною двоповерхової головною перлиною в оточенні цілої низки службових будівель і витонченої пишноти парку.
А в 1783-ому Людвіг Вільга навпроти спорудженого його попередником костелу в самому центрі села, там де сходяться три дороги, поруч з дзвіницею старого дерев’яного храму заклав в Голобах кам’яну церкву на честь святого мученика Георгія Переможця, яка стала продовжувачем православних традицій місцевої громади. Першим відомим її настоятелем був отець Георгій Залевський.
Гідним продовжувачем дідівських традицій став Євстафій Вільга, який в 1835-ому оплатив для православної святині новий іконостас виготовлений живописцем Ігнатієм Квятковським (вартість – сто вісімдесят рублів). Робота художника була виконана настільки майстерно, що через шість років отець Павло Михайлович Антонович замовив йому і запрестольний кіот.
Однак з плином часу і новою модою в оформленні храмових інтер’єрів палітра Квятковського перестала задовольняти служителів храму, і за наполяганням зятя отця Павла Михайловича Антоновича, Павла Романовича Петровського, який опікувався святинею три роки після смерті настоятеля, іконостас був замінений новим в 1880-ому.
Однак на цьому модернізація храму не скінчилася – через чотири роки вже під керівництвом Іларіона Івановича Литвиновича вона перейшла в більш практичну площину – важка черепична покрівля церкви святого Георгія була розібрана і замінена бляхою з перекриттям дерев’яної стелі всередині, що дозволили зробити доходи з церковної землі (4, 63га – садибної, 81,2га – орної, 37,21- сінокіс) та пожертви парафіян.
Православній церкві Георгія Переможця разом з його ще більш давньою дзвіницею пощастило пережити дві світові війни ХХ століття в доповненні польської, а потім радянської окупації, остання з яких відрізнялася радикальною нетерпимістю до будь-яких проявів культу, що практично поставило саме її існування як нагадування про релігійне минулому селища під сумнів.
Так що зорю Української незалежності храм зустрів нехай і не в світлі первинного блиску (зникло цінне церковне начення, не всі з дев’яти старовинних (датувалися з 1641 по 1869 роками) дзвонів збереглися), але в досить хорошому стані, що завдяки згуртованій громаді через пару десятків років повернуло їй колишню спокійно-піднесену, натхненну красу.
Архітектура
Розташований в центрі Голоб комплекс Георгіївської церкви становлять цегляна потинькована однонавова базиліка в змішаному барочно-класичному стилі з двома симетричними вежами центрального фасаду, притвором між ними та п’ятигранною апсидою в східній частині, а також дерев’яною дзвіницею в стилі волинського храмового зодчества в південно-західному кутку.
Домінантами храму (висота – 17м, довжина – 21м, ширина – 13м) звичайно ж являються дві одноярусні вежи-дзвіниці увінчані главками-маківками. Другим акцентом будівлі служить настінний живопис релігійної тематики, що покриває ніші, центральні фронтони та дзеркала простору його стін. З іншого варто відзначити вертикальне членування лопатками, горизонтальне – профільованим лобовим карнизом, коробові віконні арки та круглі «троянди» на центральному та апсидному фасадах.
Двоярусна дерев’яна квадратна в плані (сторона 6,5м) дзвінниця має висоту близько 13 м. Вона являє собою каркасний обсяг з оперізувальною відкритою аркадою, поставлений на зруб першого ярусу з широким підшаром. Чотирьохсхила покрівля з вінчальною голівкою і підшар покриті гонтом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., смт Голоби, вул. Грушевського,1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) до Голоб, а далі – повернути на вул. Незалежності, по якій прямувати до розвилки. Поруч з розвилкою по вул. Грушевського розташований храм православної громади Голоб.
Громадським транспортом до залізничної станції «Голоби», а потім по вул. Вокзальній або міжміськими автобусами, що прямують через селище до вул. Незалежності, на перетині якої з вул. Грушевського розташована церква святого Георгія Переможця.