Історія
Центральний вхід парку ім. Шевченко
Досить недавнє придбання стародавнього міста, яке вже вписало своє ім’я в історію рідної землі як хранитель самого величного пам’ятника голосу української душі. Адже він з’явився там, де в століттями панувало річкове царство і правили бал закони природи, щоб подарувати жителям Ковеля вічне нагадування про їхне коріння…
Місцевість на лівому березі заплави річки Турії, в самому серці Ковеля споконвіку була безлюдна з огляду на непередбачуваність розливів її лівого рукава, часткової заболоченості ділянки з піщаними острівцями з півдня. Тут росли лише рокитник та височіли сопки покриті килимом багаторічних трав.
Століття над містом вирували урагани воєн, епідемій, повстань при постійному пригніченні української національної ідентичності сторонніми завойовниками з Литовського князівства, Польського королівства, Московського царства, під якою б маскою вони не ховалися, адже забувши свою історію народ стає слухняним інструментом в руках свого володаря.
Лише світанок української незалежності, що передрік за півтора століття до того великий Кобзар, відвідавший Ковель в якості штатного художника етнографічної комісії з вивчення пам’яток Поділля і Волині, змінив долю забутої ділянки – за рішенням місцевої влади, підтримки громадськості та політичної еліти міста вона повинна була перетвориться на зелений парк національної пам’яті.
Парк ім. Шевченко у Ковелі
Перлиною комплексу, вартість облаштування якого згідно проектного кошторису перевищувала чотири з половиною мільйона гривень, повинен був стати величний пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Втілення в життя ідеї київського художника Володимира Шолудько найбільшого станом на початок третього тисячоліття пам’ятника великому Кобзарю було довірено авторському колективу у складі скульпторів Петра Подільці і Миколи Короля, а також архітекторів Тетяни Мельничук та Анатолія Заворотинського.
Так що в день свого приуроченого до святкування чотирнадцятої річниці незалежності України відкриття (22 серпня 2005 року) новий парк Ковеля вразив своєю композицією фігури Тараса Шевченка зображеного в образі пророка української землі, що виростає з бронзової скелі на вершині штучного кургану, яка особливо монументально виглядала на тлі юної порості дерев і глянцевого блиску доріжок.
З тієї пори місцева перлина на березі Турії в декількох десятках метрах від міського водосховища, не дивлячись на відсутність поки пишної зелені і кілька камерний вид, в будь-яку погоду вабить в свої обійми місцевих обивателів і заїжджих гостей, навіваючи думки про вічне і даруючи радість буття в контексті національної пам’яті.
Архітектура
Територія парку імені Тараса Шевченка, що займає площу 4,7 гектар на лівому березі річки Турія, має трикутноподібну форму (обмежена із заходу річковим руслом та особливістю забудови зі сходу) і включає в себе петлю утворену відгалуженням її лівого рукава в межах міста перед загатою. Її головне зелене оздоблення складають верби, верби, каштани, берези, тополі, ялівці, ялини, туї, клумби троянд і однорічних квітів.
Візуальним і композиційним центром паркової території служить семиметровий пам’ятник Кобзарю, який піднімається на невисокому кургані обвідної оглядової краплеподібної доріжки, від якої променями розходяться п’ять прямих видових алей. Центральний вхід акцентований восьмипілонною аркою в стилі модерн з боку вулиці Незалежності.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) або М07 (Київ -Ковель – Ягодин) або Р15 (Жовква – Червоноград – Володимир-Волинський – Ковель). У місті по вул. Сагайдачного – вул. Незалежності, вздовж останньої розташований парковий центральний вхід.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу / автостанції станції “Ковель”, а потім в центр міста до зупинки парк ім. Тараса Шевченка.