Історія
Друга світова війна почалася для Голоб у вересні 1939 року, коли радянські війська без оголошення війни вторглися на тоді ще польську територію і без бою захопили село, щоб на півтора року зробити його районним центром, але не склалося…
Протистояння амбіцій божевільних тиранів, що поділили Європу навпіл на початку літа 1941-ого досягло свого апогею. Рубікон першими перейшли німецькі війська, у зв’язку з чим Німеччину призначили винною, а комуністичному союзу, за яким тягнувся не менше вражаючий шлейф злочинів перед людством, до пори до часу цивілізований світ пробачив гріхи, надаючи всебічну військово-політичну підтримку.
Під час фашистської окупації, з 1941 по 1944 роки до Німеччини було вивезено три з половиною сотні жителів Голоб, а комуністи, готуючи грунт для свого повернення, через активістів підпілля проводили активну радянську агітацію серед місцевого населення і підривну діяльність в тилу, за що частина з них поплатилася життями.
Другий період радянської окупації для Голоб був узаконений на Ялтинській конференції в лютому 1945-го, де світові лідери фактично розписалися в своєму безсиллі проти військової агресії більшовиків, віддавши їм на відкуп крім іншого всю Україну.
Підміною понять союз довгі чотири з половиною десятиліття маніпулював пам’яттю про загиблих українців на фронтах Другої світової війни, яка в радянській історії перетворилася на Велику Вітчизняну. Для цього по всій країні зводилися пам’ятники з фіктивною датою початку і слізливими написами пам’яті про тих, кого червоні кинули в бойову м’ясорубку. В Голобах меморіальна стела з’явилася в 1965-ому.
Але для місцевих вона, без огляду на пропагандистський напис, стала символом світлої скорботи про всіх загиблих у війнах за незалежність української землі, хоча комуністична партія своїми шаблонними гаслами і примусовим вшануванням рік за роком отримувала зворотній ефект – скорбота перетворилася в обридлу формальну рутину.
І зовсім інший оборот справа набула з початком російської агресії на Сході України в 1914-ому, коли у єдиного монумента в селі з’явився перший вінок з жовто-блакитних квітів в пам’ять про жертви московських окупантів, які знову прийшли на українську землю забирати життя її синів і дочок. Так що зараз пам’ятник формально рахується жертвам Другої світової, а фактично є місцем скорботи за всіма загиблими за волю України в усі часи.
Архітектура
Розташована в невеликому сквері біля траси Ковель-Луцьк стела являє собою квадратну цементну колону заввишки чотири метри на двохсходинковому стилобаті із зображенням особи воїна в касці радянського зразка, увінчану п’ятикутною зіркою і кам’яною пам’ятною плитою біля підніжжя. Праворуч від стели розташована прямокутна табличка на цементному невисокому п’єдесталі з іменами загиблих в період Другої світової війни в боях за Голоби.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., смт Голоби, сквер вздовж траси Ковель-Луцьк.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече), на ділянці проходження якої через Голоби розташований пам’ятник загиблим у Другій світовій війні.
Громадським транспортом до залізничної станції «Голоби», а потім по вул. Вокзальній – вул. Незалежності або міжміськими автобусами до центру села (орієнтир селищна рада).