Історія
Центральний вхід володимир-волинської каплиці
Всупереч розхожій думці своїм заснуванням Володимирська каплиця Володимир-Волинського зобов’язана зовсім не побіленому сивиною старовини 988 року, коли Володимир хрестив Україну-Русь, а більш наближеним за часом подіям, пов’язаним з сім’єю тих, хто по слідах Речі Посполитої анексував Волинь, на два століття позбавив її майбутнього.
А почалося все зовсім зі сторонньої події – створення спільними зусиллями духовної і світської влади міста в 1886 році комісії щодо збереження та відновлення стародавнього Мстиславового храму (колишній катедральний собор Володимир-Волинських єпископів), яка виявила аварійність підопічного об’єкта.
На підставі зроблених висновків і було створено Свято-Володимирське братство для збереження цього пам’ятника старовини (статут затверджено 1 січня 1888 року), яке незабаром розширило свої функції на охорону всіх пам’яток православної храмової старовини і створення нових духовних центрів Волині.
17 жовтня 1888 року в передмісті Харкова зазнав аварії царський поїзд з імператором Олександром III (1845 – 1894) і членами його сім’ї, порятунок яких православна церква відразу ж оголосила дивом. Для увічнення цієї знаменної події в 1889-ому на пожертви братчиків та благодійників була виготовлена ікона з ликами святих, тезоіменних членам сімейства Романових.
Вітражне вікно Володимирській каплиці
В тому ж році 22 квітня в японському місті Оцу при замаху вдалося вижити спадкоємцеві російського престолу Миколі Олександровичу (1868 – 1918), що також було істрактовано православними отцями, як заступництво небес. Саме ця подія володимир-волинське братство і вирішило увічнити будівництвом кам’яної каплиці в серці старого міста.
Володимирська каплиця була закладена 29 квітня 1891 на придбаних і пожертвуваних містом братству для цього двох земельних ділянках. Кероване безпосередньо головою Омеляном Дверницьким (1836 – 1908) будівництво щасливо закінчилося освяченням 11 травня 1892 року, яке провів митрополит Галицький і Київський Іоаникій (1826 – 1899).
Храм залишався чинним аж до Другої світової війни 1939 – 1945 років, з вогняного згарища якої він вийшов хоч і неушкодженим, але, опинившись в країні войовничого атеїзму, був зачинений і чотири з половиною десятиліття перебував на межі існування.
Володимирська каплиця
Розхожа легенда, що зістарила його на чотири роки і приурочила його будівництво до дев’ятисотої річниці хрещення Руси-України, народилася вже в роки української незалежності (при радах релігія і царизм перебували під однаковою забороною), коли каплиця була повернута в лоно православної церкви, а на зорі 2010-х її було капітально відреставровано, щоб дарувати світло віри, надії та любові наступним поколінням жителів Володимир-Волинського.
Архітектура
Восьмигранна одноярусная цегляна на цегельному квадратному фундаменті Володимирська каплиця розташована в самому центрі міста на перетині вулиць Соборної та Данила Галицького. Виконану в стилі неокласики її відрізняють трикутні тумби-контрфорси біля основи з вінчальними нішами граней через одну, високі арки в обрамленні профільованих фільонок і круглі вітражні вікна щипців в головах – інших чотирьох площин стін, профільований лобовій карниз і брівки, напівсферичний купол та стилізовані ніші в формі православного хреста.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Соборна, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Н22 (Устюг – Луцьк – Рівне) або Р15 (Ковель -Турійск, Володимир-Волинський – Нововолинськ – Червоноград – Великі Мости – Жовква) або Т0302 (Піщу – Шацьк – Любомль – Володимир-Волинський – Павлівку – Горохів – Берестечко – Козин – Кременець), що по місту прямують вулицею Данила Галицького, уздовж якої на перетині з вул. Соборною розташована православна святиня.
Міжміським транспортом з Луцька або Ковеля до авто / залізничного вокзалів Володимир-Волинського, а потім міським – до мерії міста, на протилежному боці вулиці від якої розташована Володимирська каплиця.