Георгіївська (Юр'ївська) церква Володимир-Волинського

Історія

Георгіївська (Свято-Юріївська) церква Володимир-Волинського Георгіївська церква Володимир-Волинського

Серед стародавніх земляних валів міських укріплень, на південній околиці Володомр-Волинського, де пізніше влаштувалася село Риловиця на березі річки Луги, в 1316 році, захищаючи місто від війська великого князя литовського Гедиміна (1275 – 1341), пав на ратному полі разом зі своєю дружиною Галицько-Волинський і Лодомирський князь, цар Русі Георгій (Юрій) I Львович (1252 – 1316).

Незабаром на місці загибелі князя поруч з його могилою за наказом спадкоємця, сина Володимирського князя Андрія Юрійовича (- 1323) була збудована дерев’яна Георгіївська церква, яку не чіпали литовські господарі після завоювання Волині в пам’ять про доблесть хороброго воїна, який склав голову в чесному бою.

Вона все ще існувала згідно Володимирської візитації від 1695 року, хоча, на жаль, ні опису, ні історії православної святині документальні джерела не зберегли до наших днів, окрім згадок про її дерев’яною сутність, яка не входила в систему міських укріплень.

Баня храму святого Георгія у Володимир-Волинському Баня храму святого Георгія

Наступною знаменною подією, пов’язаною з історією храму, але вже не настільки віддаленою в часі стало переведення з Кавказу до Варшавського військового округу 149-ого піхотного Чорноморського полку. Його військове містечко (так звані Брусиловські казарми) розташувалися на північній околиці міста в двох верстах по Ковельському тракту.

Згідно ж рішення головного штабу військового міністерства імперії в розташуванні кожної частини повинен був знаходиться храм, тому на початку ХХ століття на території 149-ого Чорноморського піхотного також було розпочато будівництво Георгіївської церкви, як продовжувача славних традицій минулого, на честь того, хто з часів Стародавньої Руси-України захищав її воїнство в найважчі хвилини бойових дій.

Вона була побудована за типовим проектом для подібного роду храмових споруд архітектора Федіра Михайловича Вержбицького (1846 – 1916) і освячена в 1908 році, щоб через шість років стати головною опорою своїх військових парафіян під час розгортання бойових дій Першої світової війни.

Не дивлячись на польську католицьку анексію української Волині за підсумками Першої світової війни, храм залишався діючим на території польської військової частини аж до розв’язаної радами і фашистською Німеччиною Другої світової 1939 – 1945.

Центральний фасад володимир-волинського храму святого Георгія (Юрія) Центральний фасад володимир-волинського Георгіївського храму

Країна рад, що виторгувала для себе ці землі за підсумками Ялтинської мирної конференції, проповідувала войовничий атеїзм та закрила культову споруду розташовану на території військової частини, щоб сам будинок не дуже видозмінений пристосувати під потреби Будинку офіцерів, в якості якого вона існувало до розпаду союзу.

Зі здобуттям Україною незалежності духовної складової дозволено було повернутися в життя тих, хто своїм життям стояв на сторожі інтересів держава, так що Свято-Георгіївська (Юр’ївська) церква була наново освячена і зараз продовжує виконувати свою високу місію перед обличчям нових загроз зі сходу і заходу.

Архітектура

Дзвіниця Свято-Юр'ївської церкви у Володимир-Волинському Дзвіниця Свято-Юр'ївської церкви

Червоноцегляний однонавовий однобанний храм розташуванний в північній частині міста в оточенні великого зеленого скверу являє собою прямокутним периметр (37м х 17м) з одноярусною високою дзвіницею над бабинцем, п’ятигранною апсидою та двома прибудовами ризниць з боків останньої в псевдо російською архітектурному стилі.

Основні декоративні елементи оформлення, виконані методом фігурної цегляної кладки: портали центрального і бічних входів з орнаментованими архівольтами на напівкруглих колонах з перехопленнями, яким вторить більш скромні (профільовані архівольти) віконні прорізи, кутові пілястри, фриз оздоблений ширинками, зубчастий карниз, світловий барабан з арковими вікнами під шатрової дахом, кронштейни з важками, круглий кіот над входом, прямокутні ніші, скрашують загальний суворий лик нетинькованих храмових стін.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 186.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Н22 (Устюг – Луцьк – Рівне) або Р15 (Ковель -Турійск, Володимир-Волинський – Нововолинськ – Червоноград – Великі Мости – Жовква) або Т0302 (Їжа – Шацьк – Любомль – Володимир-Волинський – Павлова – Горохів – Берестечко – Козин – Кременець). У місті вулицею Ковельською, в північній частині якої розташована Георгіївська церква.

Міжміським транспортом з Луцька або Ковеля до авто / залізничного вокзалів Володимир-Волинського, а потім міським, які їде у північну частину міста по Ковельській до Свято-Юр’ївського храму.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті