Історія
Стрітенська церква
Православна громада Зілесоча під час перебування Радзивіллів господарями Олицького майората (було міським передмістям) звичайно ж не була обділена підтримкою і в якомусь вигляді православний Срітенський храм існував, на що побічно вказують збережені до перевороту 1917-ого копії метричних книг з 1720 року. Однак конкретних даних про нього історія, на жаль, не зберегла.
Цілком ймовірно спочатку він був дерев’яним і під його опікою знаходилися всі православні олицького передмістя за річкою Путилівка (для католиків був збудований невеликий костел і дві каплиці). Мабуть зважаючи на це 30 червня 1727 року Михайлом Казимиром Радзивіллом ( – 1763) була складена ерекція на землю для православної святині в розмірі 1,2га з городом і оранку в 33,8га, що знаходилися на відстані до трьох кілометрів від міста.
Дзвіниця Стрітенської церкви в Залісоче
Якими міркуваннями керувалася залісоченська громада, приймаючи рішення про перебудову своєї церкви в камені – про те історія мовчить, відомо лише що через два роки (у 1784-ому) після розпочатих виключно на кошти парафіян робіт храм Стрітення Господнього в стилі волинського бароко був освячений. Причому через кілька десятиліть в пожежі сильно постраждав його кам’яний купол, який після падіння було замінено дерев’яним, і він набув свої нинішніх риси.
Наступне після анексії Волині імперією Романових століття пройшло для Олики під знаком православної віри, про що свідчить історія церкви в його передмісті: через чверть століття на її подвір’ї з’явилася нова двох’ярусна дерев’яна дзвіниця, в 15 жовтня 1848 року було складено і підтверджено плани його земельних наділів, не дивлячись на припинення існування майорату, проведено капітальний ремонт із заміною на бляшане пофарбоване зеленою фарбою покриття покрівлі (1864), збудовані нові будинки для священика і псаломщика (1881 та 1885 відповідно).
Західний фасад Стіренської церкви
Крім того при Стрітенської церкви в Залісоче були засновані богадільня і невелика школа для навчання дітей (існувала від 1878 року), в якій навчалися півтора десятка дітей обох статей, хоча станом на кінець століття обидві ці будівлі потребували капітального лагодження, а остання ще й в розширення, бо єдиний темний клас не міг вмістити всіх бажаючих.
На початоку ХХ століття до її парафії також були приписані волосне управління, село Горянівка і олицька цвинтарна Хрестовоздвиженська церква. Загальна кількість парафіян складала 865 осіб обох статей.
Обласкана увагою своїх вірян в другій половині 1900-х церква знову пережила капітальну реставрацію, завдяки чому зберегла свій первозданний вигляд через століття, переживши дві світові війни, польську католицьку, а потім радянську атеїстичну окупацію ХХ століття.
Північний фасад Стрітенської церкви в Залісоче
Після здобуття Україною незалежності, вже в якості пам’ятника архітектури, храм був повернений православній громаді Залісочя, яка незабаром відродила первісний унікальний вигляд своєї святині-охоронниці, щоб вона і надалі радувала та надихала майбутні покоління своєю витонченною красою.
Архітектура
Комплекс Стрітенської церкви в характерному стилі волинського бароко, як і в кінці XVIII століття, займає площу в 1,2га з обгороджену невисокою цегляною стіною на пагорбі-узвишші над основною магістраллю, яка зв’язує Олику з великою землею. До його складу входять безпосередньо храмове цегляна потинькована на вапняному розчині з арматурою будівля і дерев’яна квадратна двоярусна дзвіниця.
Східний фасад Стрітенського храму
Парафіяльна церква являє собою не характерний для православної храмової архітектури центричний восьмигранник з прорізаними по сторонах світу трьома квадратними і одним напівкруглим ризалітами, а проміжні грані прикрашають глибокі ніші з високими вікнами. Шістнадцятиметровий, зараз дерев’яний, купол підтримують пілони вмуровані в стики граней основного об’єму будівлі. Легкість зовнішньому декору надають шлемоподібний купол з невеликим ліхтарем на вершині, трикутні фронтони бічних ризалітів прикрашені релігійними сюжетами, неширокий фриз, складнопрофільні карнизи і витончений бароковий фронтон церебрального входу.
Дерев’яну, розташовану в західній частині комплексу дзвіницю відрізняють широкі підшарья, раніше відкрита, а нині закрита аркадна галерея другого ярусу, шоломоподібне завершення з невеликим ліхтариком, що вторить малюнку храму, і глухий перший ярус.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., с. Залісоче.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Н22 (Устюг – Луцьк – Рівне) до розвилки на Олики в районі села Кадище, а далі по Т0312 (Кадище – Горянівка – Олика) на південь. Стрітенська церква розташована уздовж траси на розвилці між Залісочем та Оликою.
Приміським / міжміським транспортом з Луцька чи Рівного до автобусної зупинки в Залесоче, поруч з якою розташований парафіяльній православний храм села.