Історія
Троїцький костел в Затурцях
Як птаху-феніксу католицькій святині в маленьких українських Затурцях, які вперше з’являються на сторінках історії в якості замкового маєтку Б. Затурецького, судилося раз у раз повставати з попелу часів за помахом своїх небайдужих господарів, які будували свої сходи до царства небесного за кошт земних храмів.
Шлях ж місцевої католицької святині почався із запрошення для ченця ордена Августинів від дідича села, волинського каштеляна Яна Лагодовського, на поселення. Саме силами і коштами господаря маєтку за п’ять років (починаючи з 1619-ого) був збудований дерев’яним монастирський корпус з Троїцьким костелом на ділянці в центрі східного передмістя для тих, що відгукнулися на запрошення.
Південний неф Троїцького костелу в Затурцях
Новий господар Затурців, волинський мечник Валеріан Підгородинський, всього через два десятиліття після будівництва монастирського комплексу починає його капітальну перебудову в камені для наочного закріплення своєї влади на новопридбаних землях. Після закінчення робіт в 1646-ому костел був консервований єпископом луцьким Анджеєм Гембіцьким ( – 1654) на честь Пресвятої Трійці і святої Марії Магдалини.
Першої істотної шкоди величному храмовому комплексу було завдано за часів визвольної війни українців 1648 – 1657 років під час штурму фортеці на річці Турії, хоча після придушення повстання господарі швидко відновили святиню як один з головних засобів впливу на уми і серця своїх підданих.
Через століття (1760 рік), не дивлячись на всі старання по окатоличенню і ополяченню української Волині, укріплення фортеці в Затурцях знову були взяті штурмом повсталими загонами гайдамаків, а їх римська святиня знову стала однією з жертв цієї не оголошеної війни (хоча і на цей раз її швидко відродили з попелу небуття).
Головний костьольний хрест
Після анексії Волині в наслідок третього поділу Речі Посполитої романівська Московія де-який час зберігала в недоторканності її католицькі монастирі, вичікуючи час і слушної нагоди до примусового їхнього закриття при посиленні православного протекторату. Останній настав після ряду польських антироссийских першої третини XIX століття – братія в підпорядкуванні Риму була вигнана з території імперії двоголового орла під гаслом “один народ, одна (православна) віра”. Затурецький Троїцький костел був пересвячений в православній вірі і став парафіяльним.
Перша світова війна, в 1915-ому якої селище на Турії практично було стерто з лиця землі, перебуваючи в епіцентрі бойових дій, не пожаліла і костел з його високою дзвіницею над бабинцем, що розглядалася військовими виключно як фортифікаційний спостережний пункт, а не храмову архітектурну перлину з двохсотрічною історією.
Апсида Троїцького костелу
За підсумками Першої світової Польща, яка тимчасово відновила протекторат над цими землями, знову відтворила храм Пресвятої Трійці з руїн в 1920-х. Причому поряд з костелом в наступному десятилітті було відновлено і роботу місцевого монастиря при ньому.
Звичайно ж прихід атеїстичних рад не пощадив святиню тим більше під покровом католицького хреста – в 1946-му її закрили, щоб перетворити через брак іншої капітальної споруди в окрузі спочатку на сільський клуб (до 1960-го), а потім і зовсім викинути на задвірки історії використанням під склад без належного догляду, не дивлячись на статус пам’ятника архітектури всеукраїнського значення.
Лише зоря української незалежності зробила можливим повернення святині католицькій громаді Затурці, з тим щоб починаючи з 1992 року вона поступово відроджувала свою минулу велич в ході тривалої реставрації, левова частка якої була виконана за два роки на пожертви закордонних громад з освяченням 25 вересня 1994 року на честь Пресвятої Трійці.
Архітектура
Розп'яття Троїцького костелу
Від початкового розкішного монастирського комплексу в стилі бароко до теперішнього часу збереглося лише костьольна будівля, та й то практично позбавлена свого колишнього пишного оздоблення після відновлення першої чверті ХХ століття.
Домінантою цегляної тринавової чотиристовпної базиліки Троїцького храму в оточенні контфорсів з напівкруглою апсидою і південною бічною ризницею служить, звичайно ж, чотириярусна вежа-дзвіниця над бабинцем, верхній восьмигранний ярус якої має сучасніше походження в порівнянні з основним квадратним об’ємом. А його особливістю є не характерна для християнських храмів орієнтування північний захід – південний схід.
Зі збережених декорових елементів варто відзначити аркові вікна в обрамленні архівольтів на імпостах і пілястри доричного ордера бічних нав, неширокий фриз в обрамленні карнизів зі слуховими вікнами домінуючої центральної нави, ніші з круглими вікнами та шатрове завершення дзвіниці, а також дерев’яне розп’яття в ніші центрального фасаду.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., с. Затурці.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Н22 (Устюг – Луцьк – Рівне) до повороту в Затурцях біля ставка, за яким знаходиться католицький храм села.
Міжміським транспортом з Луцька / Володимир-Волинського до Затурців, а потім – один квартал уздовж берега ставу до Троїцького костелу.