Історія
Синагога в Бродах
Непроста українська історія з сімома століттями війн, навал, іноземного панування, які однією з головних цілей ставили собі знищення будь-яких проявів волі і свободи поневоленого, але нескореного народу через знищення його історії і будь-яких документальних джерел з її згадуванням, залишила занадто мало документальних свідчень про минуле більшості пам’яток архітектури, і синагога в Бродах – не виняток.
Так згідно непрямих свідчень наприкінці XVI століття єврейська громада міста на річці Бовдурка вже мала свій власний храм, хоча яким він був і і де знаходиться – про те відомостей не збереглося, як і інформації про те чи той самий храм згорів під час пожежі 1642-ого.
Всього через шість років, восени 1648-ого, відновлену синагогу разом з частиною міських будівель поглинуло полум’я визвольної війни на чолі з Богданов Хмельницьким (1596 – 1657), після якого українська земля довгі роки лежала в руїнах, а багато селища так і не відродилися (згідно інших відомостей храм простояв недоторканим до 1690-ого).
Руїни західної прибудови іудейського храму
Однак Бродам пощастило, і вже до кінця XVII століття місто повністю відновився, а його єврейська громада знову отримала свій храм, причому зі школою, в 1690 році завдяки в тому числі допомоці польського короля Яна III Собеського (1623 – 1696), хоча і на цей раз через шість років синагога згоріла.
Клопотами іудейської громади в 1699-ому було отримано дозвіл дідича міста, Якуба Людвіка Собеського (1667 – 1637), на будівництво нової синагоги, причому вже на місці нині існуючої, де в 1704-му вона згадується в зв’язку з наявністю в її фондах величезної кількості цінних документальних джерел, а також зручністю планування для священнослужителів і проведення служб.
Чергове полум’я знищило Велику синагогу в Бродах в 1742 році, і тоді ж, щоб уникнути цього природного катаклізму в майбутньому свій головний храм єврейська громада почала зводити в камені. Ініціатором будівництва, згідно пам’ятних надписів на стінах синагоги, виступив Іцхак Горовіц, син Якова з Болехова, а кошти виділив Яків Іцкович, син Іцхака Круківера.
Аттик східного фасаду синагоги
Зміна громадянства на австрійське після Першого поділу Речі Посполитої в 1772-ому мало позначилася на житті іудейської синагоги міста, до того ж для завоювання симпатій нових підданих за п’ять років нова влада дала офіційний дозвіл на реставрацію її покрівлі зі зміною напрямків відсотків.
Вічний природний бич Брод – пожежа – 5 травня 1859 року знову залишив свої відмітини на фасадах Великої синагоги, але вона постраждала куди менше, ніж дерев’яна міська забудова практично повністю знищена його полум’ям, і незабаром в святих для іудеїв стінах знову звучали священні слова Тори.
Єврейський храм, що на початку ХХ-ого півтора століття свого існування, було частково відреставровано згідно свідченнями написів на його стінах і збереженої листівки з його видом того часу.
Центральний зал бродівської синагоги в Бродах
Друга світова війна 1939 – 1941 років забрала в своїх руйнівних обіймах північну і південні прибудови, завдавши самій будівлі значної шкоди, хоча нова радянська влада після закінчення бойових дій не поспішала відновлювати святиню – ремонтні роботи були відкладені до 1960-х.
Радянський післяремонтний період наділив пам’ятник архітектури статусом складу з перманентним використанням верхнього ярусу під кафе під час проведення всенародних ярмарків та гулянь, доки відсутність реставрації не перетворила його на руїну – протікаюча покрівля і обвал верхньої частини західної стіни з прибудовою в 1988-ому майже коштували будівлі існування.
Місцева влада в 1991-ому зробила спробу реставрації синагоги, але руйнуючийся остов союзу залишив під своїми уламками цей так і не реалізований проект перетворення історичної будівлі на картинну галерею у зв’язку з катастрофічною нестачею коштів, що через півтора десятиліття призвело до обвалення і західній частині склепінь основного обсягу. Тому 2010-ті споруда перебуває в стані руїни.
Архітектура
Північний фасад іудейського храму
Червоноцегляна потинькована, квадратна в плані (бік 25м) будівля на високому цоколі зального типу синагоги в Бродах колись мало одноповерхові прямокутні прибудови на всю ширину трьох фасадів (крім східного), але на цей момент про них нагадує лише єдина вціліла остовна частина на заході.
Головною домінантою внутрішнього інтер’єру її служать чотири потужних шестигранних стовпа, з’єднаних пружними арками, що підтримують хрестові склепіння, а так само пілястри іонічного ордера з гірляндами, що членують площину стін по вертикалі. Нижній рівень візуально по горизонталі відчерчено профільованим карнизом і сліпою аркадою в обрамленні фільонок на висоті близько двох з половиною метрів. Крім того декор зберігає кілька зразків розеток символічно-рослинного оформлення та архівольти на напівколонах композитного ордера віконних прорізів.
Зовнішні фасади декоровані коробовим арками цоколю, що нині вросли в землю, витягнутими арками віконних прорізів з шропсами на рівні п’ятьох метрів від землі, пілястрами доричного ордеру, профільованим карнизом, який служить переходом від основного обсягу до двоярусного аттику (перший представлений сліпий аркадою, другий – плоскими восьмикутниками) з круглими вікнами. На східному фасаді в обрамленні барокових волют представлений картуш з пам’ятним написом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Броди, вул. Гончарська, 8.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Броди – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ). У місті по вулицях Івана Богуна – Залізничній до перетину з Гончарською, по якій розташована будівля Великої синагоги.
Громадським транспортом до вокзалів в Бродах, а потім по вулиці Залізничній – Гончарській до будівлі іудейського храму.