Історія
Одним з головних питань існування середньовічного міста, до того ж розташованного в прикордонній зоні двох світів сходу і заходу, звичайно ж була обороноздатність. Адже часто лише міцні стіни і достатній запас вогнепальної мощі були єдиним, що відділяло життя від смерті. Тому від початку часів існування міста Лева його господарям або представникам влади постійно доводилося піклуватися про модернізацію міських фортифікаційних споруд.
Згідно збережених документальних свідчень кам’яний Міський арсенал (цейхгауз), як один з основних вузлів оборони на найнебезпечнішому південно-східному напрямку між фортечними стінами, в 1430-ому вже існував. Знаходився він на місці більш давніх дерев’яних будівель датованих сучасною наукою початком XIII століття, і, судячи з усього, був захищений з напільного боку земляним валом з водним ровом, до яких в 1445 році додалася лінія підвальних оборонних стін зі сторони міста.
Наступна згадка Міського (що вказує на його будівництво за рахунок місцевої казни) арсеналу відноситься вже до 1554 році у зв’язку з його розбиранням для спорудження більш місткого сховища військової потужності Львова. У наступні два роки між вежами цеху шевців (з півдня) і токарів (з півночі) під керівництвом Івана Лиса був збудований новий арсенал.
І хоча руйнівне згарище 1571-ого практично знищила новобудову, вже за два роки в міській скарбниці знайшлися кошти на його відновлення, так що після закінчення робіт в 1576-ому він був повністю готовий не тільки служити сховищем зброї та при необхідності вузлом оборони, але його простору після добудови третього ярусу вистачило і на розміщення шістьма роками пізніше ливарної майстерні, що поповнювала місцеві запаси знарядь, ядер і дзвонів. Другий ж ярус будівлі використовувався під шпихлір (сховище зернових).
Північна війна вдарила по столиці Галичини в 1704 році. Однією з її жертв став і Міський арсенал – його могутні стіни були спалені і значно пошкоджені (під час підриву утворилися пробоїни і обвалилося перекриття), але ключова роль в обороні змусила магістрат в найкоротші терміни відновити його в колишньому вигляді.
У 1768 – 1770 роках ця міська фортифікаційна споруда стала в’язницею для полонених гайдамаків, які посміли виступити проти польського свавілля, що поклало початок існуванню зброярні в якості в’язниці, яку відкрив в 1777 році вже австрійський уряд, що окупував східні українські землі після Першого розвалу Речі Посполитої.
В ході перебудови будівлі під нові потреби і новий статус з його зовнішніх фасадів та внутрішнього оздоблення були прибрані майже всі декоративні елементи (таблички з іменами видатних громадян з південної стіни, бюсти героїв оборони Кшиштофа Арцішевського і Кшиштофа Гродзіцького, витончені скульптура та живопис).
Після розбирання мурів в 1799 році аскетичність його суворого обличчя розбавили зняті барельєфні герби Львова, дворянських родів Собєських та Яблонских, а з початку XIX століття його статус знизився до банального складу, в якості якого йому довелося служити довгі десятиліття.
Після двох пережитих в ХХ столітті світових воєн і трьох змін підданства історико-культурною цінністю однієї з самобутніх архітектурних львівських перлин зодчества влада (на той момент радянська) перейнялася 1973-ому, почавши її масштабну реставрацію тривалу сім років.
У підсумку статус пам’ятника архітектури в поєднанні з просторими внутрішніми площами і зручним місцем розташування в самому центрі міста 18 травня 1981 року забезпечив колишньому збройовому сховищу місце у сучасній львівській історії як однієї з філій Львівського історичного – музею зброї «Арсенал», в якості якого він гордо продовжує крокувати в майбутнє під прапором незалежної України.
Архітектура
Витягнутий прямокутник (53м х 15м) Міського арсеналу з двома збереженими кам’яними залишками міських веж (прямокутна південна шевського цеху і гранована цеху токарів) по кутах західного фасаду фактично на зараз є триповерховою будовою з першим ярусом необтесаного вапняку та червоноцегляним потинькованним – верхніми під мансардного покрівлею великого виносу на кронштейнах з люкарнами.
Його зовнішні фасади відрізняють вузькі прямокутні на другому і коробчасті на третьому ярусі вікна-бійниці, кам’яні наличники, кутовий руст, кам’яний декоративний пояс, висока покрівля із заломом, а також оборонна крита галерея на кронштейнах дворової частини, в той час як внутрішній простір першого поверху членують на дві анфілади сім масивних квадратних стовпів, що підтримують хрестові склепіння.
Музейна експозиція
Зараз складена за тематично-хронологічним принципом, а так само розбита за місцем виготовлення і видам озброєння музейна колекція, що нараховує чотири з половиною тисячі експонатів, арсеналу представляє на огляд публіки величезну кількість зразків старовинної зброї більше ніж тридцяти країн світу, яка малює об’ємну картину розвитку озброєння і майстерності його виробників в світовому контексті.
Причому тут представлені всі основні види холодного (найбільш широка експозиція), метальної та вогнепальної зброї, а також предмети захисного озброєння, причому багато з них представляють собою справжні коштовні витвори мистецтва.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львов, вул. Підвальна, 3.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів) , М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. По місту уздовж головної (Стрийська – Шота Руставелі – Зелена -Студенческая – Левицького – пл. Соборна – Галицька), а далі від Соборної площі по вулицях Винниченка – Підвальній до Міського арсеналу.
Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста до Соборної площі і квартал в північному напрямку по вул. Володимира Винниченка, на перетині якої з Підвальною розташований музей зброї «Арсенал».