Історія

Існують припущення, що перший кам’яний тринавовий храм Івана Хрестителя з поверненою на схід апсидою на львівській площі Старий Ринок, а тоді центральної міської, був побудований разом з першими міськими укріпленнями Романом Мстиславичем (1152 – 1205) в якості парафіяльного в 1199 році, що не спростовують археологічні дослідження його нижніх рівнів.

У православному згідно приналежності до Київської Русі від дати свого заснування (яка сама досі оскаржується різними дослідниками) Львові перший католицький монастир з’явився за твердженням Івана Романовича Могитича (1933 – 2006) при костелі святого Яна, побудованому батьками-домініканцями на чолі з Яцеком Одровонжем (1185 – 1257) в 1223 році.

Згідно іншої версії пізніше, в період правління Лева Даниловича (1228 – 1301), його дружина, яка виросла при католицькому дворі свого батька угорського короля Бели IV (1206 – 1270), Констанція (1237 – 1302) віддала свою надвірну (можливо дерев’яну) каплицю на території Високого замку під опіку цього чернечого ордену, стараннями якого на її місці з’явився кам’яний храм Іоанна Предтечі.

Офіційно ж своє літочислення католицька святиня веде від першої згадки в збережених документальних джерелах 1371 року (підтверджені характером готичної хрестової кладки), коли село Годовиця було передано їй на ряду з монастирем святого Василя в довічне користування, хоча вже через три роки храм виступає під своїм ім’ям від особи вірменської уніатської громади.

На початку 1415-ого за ініціативи і під тиском першого Львівського латинського архієпископа Яна Жешовського (1346 – 1436) костел Іоанна Хрестителя знову був повернений до католицтва, але вірменська діаспора в перебігу двох століть не залишала спроби, в тому числі в судовому порядку, повернути його собі. Її старання увінчалися успіхом, чому не мало посприяла нечисленність латинських парафіян, в XVII столітті. Тоді ж до основного периметру була прибудована північна ризниця.

Південна ризниця з’явилася можливо під час однієї з реконструкцій в 1765-ому році, а за тридцять п’ять років костел сильно постраждав в результаті пожежі і ще стільки ж поступово вмирав в очікуванні свого відновлення. Однак проведені частково на зібрані небайдужими жителями кошти роботи з відновлення пам’ятника старовини були виконані не в повному обсязі і подовжені в 1855-ому.

Свій нинішній неороманський центральний фасад храм отримав в ході реконструкції 1887-ого за проектом архітектора Юліана Октавіана Захаревича (1837 – 1898), коли окрім модернізації фасадів була змінена форма покрівлі, розібраний притвор, виконані нові інтер’єрні розписи, добудовані два притвори, замінена огорожа, що остаточно стерло його початкові риси.

Дві світові війни і зміну громадянства ХХ сторіччя костел Іоанна Предтечі пережив без особливих втрат, щоб в кінці радянського періоду (1989) знову опинитися в руках реставраторів, на цей раз інституту «Укрзахідпроектреставрація» на чолі з вищезазначеним Іваном Могитичем. В ході робіт були розібрані південна ризниця і романський декор бічних фасадів, змінена форма покрівлі, замінена огорожа.

Після відновлення української незалежності в статусі пам’ятки архітектури святиня стала рідною домівкою для найдавнішій частині міської колекції артефактів, коли в 1993 році тут було відкрито Львівський музей старовини з великим археологічним зібранням матеріальних свідчень перших часів існування галицької столиці, найціннішим з яких є ікона «Львівська Богородиця» XIV століття.

Архітектура

Кам’яний прямокутний (10м х 6м) однонавовий храм з витягнутим контуром апсиди під двосхилою високою покрівлею з сигнатуркою замикає північну перспективу головної площі старого міського центру. Від початкової цегляної огорожі комплексу на кам’яному фундаменті залишилася невелика секція з чотирипілонною триарковою цегляною дзвіницею, декором якої служать архівольти, карнизи складного профілю і ступінчаста надбудова з фігуркою святого Іоанна в ніші під двосхилим черепичним дахом.

Початковий готичний декор Предтеченського костелу до невпізнання змінили численні реконструкцій, так що нинішній його неороманський стиль з арковим порталом входу, фронтонною аркатурою, контрфорсами, величезною круглою нішею з латинським хрестом, розетками, машикулями абсолютно не передає його давнього походження.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Ужгородська, 1.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів), М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. Далі по місту прямувати: пр. В’ячеслава Чорновола – вул. Князя Мстислава Удатного – вул. Підмурна – вул. Сянська до пл. Старий Ринок з костелом Іоана Хрестителя.

Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста до площі Старий Ринок, де розташований Музей старовини.