Пам'ятник "Просвіта"

Історія

Пам'ятник "Просвіта" у Львові Пам'ятник "Просвіта"

Те, що зародилося у Львові як просвітницька організація академічної молоді Львова, а перетворилося на серце української національної ідеї побудованої на принципах доступного просвітництва для всіх рідною українською мовою з популяризацією місцевих традицій, звичаїв і обрядів, а також допомоги в пошуку свого місця життя під гнітом двох імперій, які окупували рідну землю.

Так перші загальні збори товариства “Просвіта” 8 грудня 1868 роки (офіційний дозвіл австрійської влади на існування отримано трьома місяцями раніше) в будинку Стрілецького товариства, де були присутні шістдесят п’ять членів-представників місцевої інтелігенції з числа наукового молоді, визначили просвіту як головну мету підтримки єдності українського суспільства в прагненні здобуття незалежності. На початковому етапі для її реалізації було вирішено видавати щорічний народний календар і створити українську бібліотеку з читальним залом.

Через брак власного приміщення культурно-просвітницьке товариство збиралося вдома у Корнила Сушкевича (1840 – 1885) і Анатоля Вахнянина (1841 – 1908). При цьому крім запланованої діяльності активно готувалися підручники для єдиної львівської української гімназії і видавалися популярні книги для народу.

Після других загальних зборів двома роками пізніше були визначені нові умови діяльності, що базувалися на принципах загальнодоступності українського друкованого слова для широкої публіки і різноплановості тематики періодичних видань. Причому масовість і сила організації стала настільки очевидна австрійській владі, що для її підтримки з державного бюджету була виділена сума в тисячу срібників (пізніше збільшена в половину).

Скульптурна група українське просвітництво пам'ятника "Просвіта" Скульптурна група українське просвітництво

А 30 листопада 1880 року за ініціативою “Просвіти” було зібрано перший за багато століть народне віче, яке стало фактичної точкою відліку існування українського політичного товариства “Народна рада”, ремісничого товариства “Зоря”, а також під її егідою було організовано курси для неписьменних, “відчити”, вечорниці, театральні постановки, створювалися ремісничо-господарські та промислові об’єднання, ощадні та кредитні спілки, урочисті всенародні святкування національних пам’ятних дат.

Протягом діяльності культурно-просвітницького товариства воно обзавелося 89 філіями і 2869 читальнями в багатьох великих українських містах (на Лівобережжі лише Чернігів, бо царська влада Московії чинила відчайдушний опір поверненню України до своїх витоків) і перетворилося на одного з найбільших носіїв головної національної ідеї самоідентифікації народу і місця в новітній історії його земель, послуживши колискою української державності 22 січня 1918 року в тому числі через формування Міністерства освіти ЗУНР.

Не дивлячись на опір польської окупаційної влади, яка захопила Галичину за підсумками Першої світової війни, вже через п’ять років українська “Просвіта” за своїми кількісними показниками вийшла на довоєнний рівень. При цьому в інтербелум кількість її активних членів сягла півмільйона, бібліотек – 3209 з фондом в 688186 примірників і опікуваними 2185 театральними гуртками, 1115 хорами, 138 оркестрами, 550 гуртками самоосвіти…

Корона Данила Галицького львівського пам'ятника "Просвіта" Корона Данила Галицького

Радянська окупація, що в усі часи базувалася на штучному принципі “українці і московити – один народ” у 1939-ому поклала край існуванню української просвіти, а за підсумками Другої світової почалася масова русифікація з метою пригнічення і знищення самоідентифікації народу.

Однак на галицькій землі не забули про наймасштабніший в новітній історії суспільно-культурний рух, і з набуттям Україною незалежності на світ народилася ідея створення пам’ятника “Просвіта”, який майстерно реалізував в граніті і бронзі Василь Ярич (відкритий 8 травня 1993 року до 125- ої річниці створення товариства) в львівському сквері На валах.

Архітектура

При всій своїй монументальності (сіра гранітна кругла відполірована колона увінчана короною височить на трисходинковому круглому стилобаті і має висоту тринадцять метрів) бронзова скульптурна група, символізує царицю-українську освіту з книгою на канельованій іонічній колоні-підставці, яка правою рукою обіймає підлітка з паростком знань у вигляді мальви в руках, легка і виразна, а вінчальна корона Данила Галицького з тризубом і гербами українських земель спрямовує пам’ятник вгору.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Львівська обл., м.Львів, вул. Миколи Лисенка (сквер).

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів), а потім оловною до пл. Адама Міцкевича. Далі прямувати через Соборну площу по вул. Володимира Винниченка до її перетину з вул. Миколи Лисенка, де розташований пам’ятник “Просвіта”.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім вулицями Замкова – Володимира Винниченка до пам’ятника українській освіті.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті