Пам'ятник невідомому матросу в Одесі

Історія

Одеський пам'ятник невідомому матросу в парку Шевченка Пам'ятник невідомому матросу Одесі

Від директиви Ставки верховного головнокомандувача на ім’я головнокомандувача Південно-західним напрямком від 5 серпня 1941 року: “Одесу не здавати і обороняти до останньої можливості, залучаючи до справи Чорноморський флот” починається офіційний відлік героїчної оборони міста, хоча стан облоги міста було оголошено три дні по тому.

А 13 серпня того ж року чорноморська перлина реально була взята в напівкільце з суші, яке відрізало її від великої землі. Єдиним шляхом життя залишилося Чорне море. На взяття міста були кинуті двадцять німецьких дивізій і бригад, що було шестиразовим перевищенням чисельності її захисників і від шести до дванадцяти – в техніці (авіація, танки, артилерія).

Кораблі Чорноморського транспортного флоту героїчно забезпечували безперебійне постачання обложеного міста, не дивлячись на постійні нальоти німецької авіації, обстріли ворожих батарей і донні міни, які німці щедрою рукою наставили в прибережній зоні.

Морським шляхом до Одеси майже два з половиною місяці доставлялися військове поповнення, боєприпаси, продовольство, медикаменти, а в зворотному рейсі їх замінювали евакуйовані поранені, цивільні, цінне обладнання місцевих підприємств.

Алея Слави в парку Шевченка Одеси з пам'ятником невідомому матросу Алея Слави в парку Шевченка Одеси

В цілому за період облоги моряки чорноморського флоту здійснили 911 рейсів між Одесою і портами Криму і Кавказу, під час яких було перевезено близько трьохсот тисяч тонн вантажу і вивезено близько трьохсот п’ятдесяти тисяч поранених і мирних жителів.

Чимало неприємності нападникам доставляли “чорні дияволи” 1-ого полку морської піхоти під командуванням Якова Івановича Осипова (1902 – 1941), які по кілька разів на дню атакували німецькі війська в різних місця, завдаючи значної шкоди супротивнику в техніці і живій силі (в цілому на їхньому рахунку до двох полків).

Запеклий бажання фашистської Німеччини взяти місто за всяку ціну в середині вересня 1941-ого значно збільшило кількість жертв, зробило проблемою підходи до затоки і ускладнило вантажно-розвантажувальні роботи в порту. Що змусило командування зважитися з 21 на 22 вересня на контрнаступальну операцію силами 157-ої та 421-ої стрілецьких дивізій, що увійшла в історію як “Георгіївський десант”.

Стелла-памятник неизвестному матросу в Одессе Стелла-памятник неизвестному матросу

А 30 вересня 1941 року Ставка верховного головнокомандувача прийняла рішення про евакуацію військ Одеського військового округу для посилення оборони Криму. За два тижні вночі кораблі вивезли війська і поранених. Загальні цифри евакуйованих склали: вісімдесят тисяч чоловік, п’ятсот артилерійських знарядь, тисяча автомашин, інше військово-технічне майно. Так закінчилася сімдесяти трьох денна оборона, що сковувала значне німецьке угруповання на півдні України.

Звільнення чорноморської перлини після 907-денної окупації тривало два дні, 10 квітня 1944 року на балконі Театру опери і балету здійнявся прапор Перемоги.

А на честь п’ятнадцятиріччя Перемоги 9 травня в парку ім. Шевченко був відкритий пам’ятник-стела морякам загиблим при героїчній обороні Одеси за проектом архітектора Г.В. Топуза, скульпторів П.В. Томіліна та М.І. Нарузецкого, в 1966-му відкрито другу чергу пам’ятника-меморіалу з почесною вахтою.

Архітектура

Гранітний обеліск заввишки двадцять один метр в бронзовому і чавунному обрамленні розташований на високому одеському березі в північній частині Алеї Слави парку ім. Тараса Шевченка. Його прикрашає лаконічний напис на чорному граніті “Своє безсмертя вам Батьківщина вручила і не забуті ваші імена” і пам’ятні дати 1941 – 1945.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Одеська обл., м. Одеса, парк ім. Шевченка, алея Слави.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту уздовж вулиць Приморській – Польській – Осипова – Успенській, остання з яких виходить до парку ім. Шевченко.

Громадським транспортом до Одеси, а потім міським – до парку ім. Шевченко зі стелою загиблим морякам на алеї Слави.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті