Історія

Старт існування початкової освіти в єдиному місті Мелітопольського повіту прийнято відраховувати від дати відкриття трикласного Реального училища 30 серпня 1874 року, яке через два роки було збільшено до шести класів з відкриттям додаткових сільськогосподарських відділень двох старших з них. Причому соціально-економічне положення навчального закладу було настільки високо, що він мав власну домову церкву, освячену на честь святих Кирила і Мефодія 12 лютого 1875-ого.

Початково виділеної міською радою двоповерхової будівлі на десяток кімнат вже через рік існування школі виявилося замало для нормального функціонування, у зв’язку з чим 12 березня 1875 року Земство виділило додаткове фінансування на будівництво нового корпусу та придбання будинку для директора. Так що до чвертьстолітнього ювілею вартість пасивів училища оцінювалася вже в сто тисяч рублів.

Фактично станом на кінець першого десятиліття ХХ століття світоч освіти перетворився на один з мелітопольських культурних центрів, в реєстрі якого значилися власна метеостанція (з 1883), благодійний центр, друга в місті церква (побудована в 1876), музей мелітопольських старожитностей, колекція якого лягла в основу місцевого крайового в 1910-ому.

В країні перемоги неосвіченого збройного комунізму першими, хто був повернутий із забуття були навчальні заклади всіх рівнів – на базі двох старших класів (на той момент семикласне) Мелітопольського реального училища в січні 1921-ого була відкрита профтехнічної школа, а ще за два роки після об’єднання з подібною на базі ремісничих майстерень – механіко-будівельна школа.

Через п’ять років після створення (1926) навчальний заклад поповнився хіміко-технологічної школою, в результаті злиття утворилася політехнічна школа з аграрним ухилом, яка проіснувала до 1930 року, коли після реорганізації її розділили на три технікуму, в тому числі індустріалізації сільського господарства.

Саме він і став основою майбутнього технічного вищого навчального закладу під назвою Інститут інженерів-механіків, пройшовши восьмирічний шлях становлення крізь створення заводу-комбінату сільськогосподарського машинобудування та науково-дослідного господарства.

На час бойових дій Другої світової на запорізькій землі (1941 – 1944) інститут був евакуйований, а після повернення – перейменований на Мелітопольський механізації сільського господарства. А далі був піввіковий шлях становлення: заочне відділення (1949), аспірантура (1954), загальнотехнічний факультет (1960 – 1965), підготовчі курси (1971), економічне відділення (1993), вінцем якої стало присвоєння статусу Таврійської державної агротехнічної академії (20 квітня 1994 року).

Зараз вищий навчальний заклад є флагманом сільськогосподарської освіти регіону, щорічно випускаючи близько двох тисяч кваліфікованих фахівців для однієї з основних галузей української економіки і не маючи наміру зупинятися на досягнутому – в рамках глобалізації ведеться активна робота з практичної підготовки студентів за кордоном.

Архітектура

Структура Мелітопольського агротехнічного університету займає другий правий квартал по Богдана Хмельницького. До її складу входять п’ять навчальних корпусів, будівлі гуртожитків, науково-технічні цехи, розгалужена господарська частина, а також черешневий сад площею п’ятдесят гектар.

Найстарішою будівлею комплексу є нинішній двоповерховий п-образний третій корпус, відкритий в 1906 році як комерційне училище. Він являє собою типового представника еклектики початку XX століття: великі прямокутні вікна візуально строєні завдяки тонким брівкам та лопаткам з перехопленнями і нішами, профільовані між’ярусний та лобовий карнизи, ризаліти центрального і бічних входів акцентовані бароковим фронтоном, тумби парапету і різьблений пояс фризу.

Величезний складнопрофільний триповерховий центральний корпус університету був побудований до 1938-ого під потреби інституту. Його стиль можна описати як сталінський ампір в самому його розквіті, коли класичні елементи в сучасній обробці набували нового змісту при використанні колули для посилення ефекту: пілястри доричного і композитного ордерів, широкий пояс фризу, профільовані карнизи, рокайлі в архівольтах, колонна балюстрада парапету, двох’ярусний колонний портик коринфського ордера з композитними елементами перед центральним входом.

Інші ж будівлі комплексу зведені в другій половині ХХ – першій половині XXI століття відносяться до конструктивізму, у зв’язку з чим їх архітектурні рішення здебільшого прості і невибагливі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, 18.

Офіційний сайт: http://www.tsatu.edu.ua

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Алушта – Ялта) або Е58 (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Новоазовськ), яка містом проходить вздовж пр. Богдана Хмельницького. Прямувати до Агротехнічного (другий квартал).

Міжміським транспортом до Мелітополя, а потім міським – в центр до зупинки «Агроуніверситет».