Історія
Про комерційно привабливому ділянці в сусідньому кварталів на південь від першого і головного храму Мелітополя, не дивлячись на отримання містом повітового статусу півстоліттям раніше, фактично відомостей в міських реєстрах не збереглося аж до останньої чверті XIX століття, коли його власником оголошений Ісаак Абрамович Мінаш – глава караїмської сім’ї, що переїхала з Криму.
Мануфактурний ділок швидко визначив вартість діаманта, який потрапив до його рук – прохідне місце обіцяло чималі бариші його власнику. Так 1894-ого під чітким керівництвом господаря були розпочаті будівельні роботи зі зведення розкішного двоповерхового прибуткового будинку по Воронцовській 21 (нині Михайла Грушевського), які завдяки достатності коштів та процвітання бізнесу Ісаака Абрамовича – за рік вже було закінчено.
Просторих приміщень прибуткового вистачило для розміщення на першому поверсі представництва власного торгового дому «Ісаак Мінаш та син», контори Товариства російсько-французьких заводів «Провідник», годинниковій майстерні І.Я. Файтельсона, а другий – займало відділення Петербурзького комерційного банку. Знадвору був вхід в магазин готового одягу С.С. Пронштейн.
Будинок на перетині Маріїнського проспекту і Воронцовской (поруч з Ринковою площею) дозволив сім’ї Мінаш отримувати чималий дохід для для безбідного існування аж до більшовицького перевороту 1917-ого, коли після декількох років збройного протистояння до влади на українській землі прийшли червоні, щоб націоналізувати всю приватну власність.
Караїмська сім’я господаря емігрувала спочатку до Туреччини, а потім – Францию та Персії, щоб ніколи більше не побачити Мелітополь. А їхне розкішне майно влада рад пристосувала під пропагандистські потреби редакції газети «Радянський степ», яка під різними личинами («Думка», «Серп і молот»,» Новий день») фактично пережила в цих стінах Другу світову і весь радянський період. Причому в останній своїй іпостасі редакція існує тут і досі.
Після здобуття Україною незалежності будівля перейшла в приватні руки, що забезпечило їй повернення під крило бога комерції та відновлення історичної справедливості – приміщення прибуткового будинку знову здаються в оренду, так що надія на відновлення первозданної краси перлини міської архітектури розгорається все яскравіше з кожним днем.
Архітектура
Обсяг прямокутного двоповерхового цегляного з подальшим тинькуванням з виходом на дві вулиці і прибудовою з двору периметру розташований уздовж червоної лінії забудови вулиці Михайла Грушевського з домінантою в якості прямокутного еркеру на атлантах зовнішнього кута.
Ошатне оздоблення будинку Мінаш, з акцентом на верхньому ярусі з його канельованими пілястрами коринфського ордеру, лиштвами сповитими рослинним орнаментом, барельєфними левовими маскаронами, трикутними і пологими арками сандриків, ажурними гратами балкону, фільонками з об’ємними листям підвіконного простіру, гірляндами, широким фризом з рослинним декором, профільованим лобовим карнизом та помилковими фронтонами-тумбами (центральна декорована вензелем з літерою «М» в центрі, кутова – слуховим вікном в обрамленні архівольту з виділеним замковим каменем) в порівнянні з рустованим першим пишно і вишукано.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 21.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Алушта – Ялта) або Е58 (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Новоазовськ) до Мелітополя. У місті по Ломоносова – Гетьмана Сагайдачного до повороту на вул. Михайла Грушевського, в третьому кварталі якої розташований прибутковий будинок Мінаша.
Міжміським транспортом до Мелітополя, а потім міським – до автостанції №2, прибутковий будинок розташований в кварталі навпроти неї.