Історія
Витоки існування маленького храму з трьома володарями небес, яке і аеродромом можна назвати з великим перебільшенням йдуть до одеських повітряних натуралістів початку ХХ століття Михайлу Никифоровичу Єфімову (1881 – 1919) та Харитону Никаноровичу Славороссову (1886 – 1941), які практично довели можливість стійкого польоту в безпосередній близькості від землі. А далі вже була справа вдосконалення техніки і професійної підготовки авіаторів.
Причому розроблені в теорії методи боротьби з шкідниками Василя Федоровича Болдирєва (1883 – 1957) почали втілюватися в життя лише з початком випуску восени 1924-ого все в тій же Одесі на базі колишнього літакобудівного заводу А.А. Анатра крилатого повітряного судна У-8 (або Хіоні №5). Причому згідно нотаток в радянській пресі від 1925 року авіація вже на той час активно застосовувалася для обробки полів і лісів на сході України, хоча офіційно довгий час вважалося, що це сталося чотирма роками пізніше.
Однак справжній авіаційний бум в сільському господарстві України почався в післявоєнні роки, сягнувши піку на початку 1980-х років. Десь в цьому часовому проміжку для обробки полів і лісів Волноваського району Донецької області був організований Валер’янівський аеропорт. Свою місію він виконував аж до руйнівних наслідків розпаду союзу.
Животіючи в небутті трохи більше десятиліття, колишнє льотне поле для сільгоспавіації в 2003-му вподобав клуб екстремальних технічних видів спорту «EXTRIM» (м. Донецьк), силами якого не тільки була упорядкована територія і приведені в порядок три його крилатих птиці, але і побудовані додаткові споруди для персоналу та відвідувачів.
16 лютого клубом посадкового майданчика «Валер’янівка» була отримана Інструкція по виконанню польотів і використання повітряного простору UK-T809 з дропзоною Державної служби з нагляду за безпекою в авіації України, що легалізувало єдиний на той момент в країні майданчик подібного типу з публікацією в міжнародних аеронавігаційних довідниках (з 14 травня того ж року).
Після початку російської агресії з 2014-ого року польоти у Валір’янівці, що знаходилася в прифронтовій зоні, були зупинені, а залізні крилаті вихованці клубу так і залишилися чекати кращих часів.
Архітектура
Розташований в шести кілометрах від Волновахи аеродром на південно-східній околиці села представляє собою літовище з двома злітно-посадковими смугами довжиною 650м х 100м (грунт) та 400м х 20м (бетон), на яких використовуються літаки типу Ан-2 з максимальною робочою висотою до 3600м.
додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Донецька обл., с. Валер’янівка.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н20 (Слов’янськ – Маріуполь) до Валер’янівки. Аеродром розташований перед в’їздом в село з боку Волновахи.
Міжміським автотранспортом з Волновахи / Маріуполя / Краматорська, що прямує через ліс. Льотне поле розташоване в південній частині Валер’янівки.