Історія
Мільйони років посушливі черепашниковы піски азовського узбережжя були мертвими, якщо не брати до уваги подекуди пробиваны степові трави та розрізнений самосів деревинних культур, над якими не владні будь-які кліматичні умови і час – благо високий схил берега Сарматського моря захищав їх від смертельного дихання півночі.
Так було практично до середини ХХ століття, коли в післявоєнній країні рад в роботу були прийняті найсміливіші, але низько витратні проекти, одним з яких передбачав озеленення оголених, непридатних для використання в інших сільськогосподарських цілях прибережних ділянок Азовського моря як засобу поповнити запаси дефіцитної в цих широтах деревини.
Благо вдалий досвід з освоєння Дикого Поля був ще з царських часів, коли в заплаві річки Кашлагач століттям раніш лісівницькими талантами Віктора Єгоровича Граффа (1819 – 1867) з’явився Великоанадольський ліс, а на захід від нього, на Молочної, в рамках того ж урядового проекту від 1843 року – менонітським землевласником Йоганном Йогановичем Корнісом (1789 – 1848) засновано Бердянське (нині Старобердянське) лісництво.
Саме ці дві передумови стали причиною утворення Жданівського лісхоззага на початку 1950-х і виділення Донецьким облвиконкомом ділянки між Юр’ївкою та азовською Ялтою лісництву Першотравневого району (п’ятдесята ділянка), на якій в 1954-ому почалася висадка соснових культур площею п’ять гектарів фактично до самої межи води, що дозволило зробити наявність прісних грунтових вод.
А вже через два десятка років (21 червня 1974) молода соснова з листяними ділянками перлина Ялтинського лісництва Донецьким виконкомом була віднесена до реєстру пам’яток природи місцевого значення під ім’ям «Соснові культури» №310.
Ще не відсвяткувавши і піввіковий ювілей Приазовське урочище на березі бухти Тараньочої увійшло до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида» на базі природного чуда Білосарайської коси, який через рік був прийнятий до складу міжнародної організації «Федерація Європарк».
У 2009 році Соснові культури в складі Меотиди були зараховані до парків національного значення і увійшли до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється законом як національна спадщина і є частиною світової системи природних територій та об’єктів під особливим захистом.
Архітектура
Соснова перлина Приазовського урочища, що розташована за кілька метрів до берегової лінії, перемежовується з ділянками і окремими представниками листяних порід, наймасовіші з яких представлені вербами і тополями уздовж пішохідних доріжок, ясенями, білими акаціями, кленами, а також шипшиною та глодом в підліску.
З трав’янистої флори на черепашнякових пісках в розріджених місцях широко представлена осокою колхидською, колосняком чорноморським, безсмертником піщаним, катраном татарським, солодкою голою (остання занесена в червону книгу України).
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Донецька обл., між с. Юр’ївка та смт Ялта.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Новоазовськ). У Мангуші з’їзд на Т0523 (Кременівка – Володарське – Мангуш – Ялта (азовська), потім Т0520 (Урзуф – Ялта (азовська) – Маріуполь). Далі поворот до моря по балці Сарагаш.
Приміським транспортом з Маріуполя / Бердянська прямуючим на Юр’ївку, а далі пішки (попутним транспортом) до пам’ятника природи «Соснові культури» (орієнтир пансіонат «Перлина»).