Особняка Гофа в Маріуполі

Історія

Редакция газеты Приазовский рабочий в Мариуполе Редакция газеты Приазовский рабочий

Розквіт багатонаціонального міста-порту в гирлі Кальміусу припадає на межу XIX – XX століть, коли гілка Оленівка – Маріуполь Костянтинівської залізниці була добудована (1882 рік) і почали свою роботу металургійні підприємства “Нікополь” і “Руський Провіданс” (1897 і 1898 роки відповідно). Саме тоді на мапі почав вимальовуватися новий цегляний міський центр, що променями розходився від Базарній площі і соборного храму.

У ділянок вздовж головної вулиці з’явилися свої заможні господарі, які почали забудову в дусі часу і з урахуванням комерційних можливостей – будинки були суцільно цегляні, здебільшого двоповерхові з першим – призначеним для торгівлі, а другий – використовувався для власного проживання або здачі в найм заможним клієнтам.

Будинок по Катерининський (нинішній Миру 19) був побудований, судячи з кованих цифр балкону, в 1902-ому на замовлення багатого маріупольського магната в сфері нерухомості Гавриїла Ісідоровича Гофа (1838 – 1911), який на момент свій кончини значився власником безлічі об’єктів по всій території Маріуполя (чотири тільки на центральній вулиці), і був головною перлиною його володінь.

Центральний фасад редакції газети "Приазовський робочий" Центральний фасад редакції "Приазовського робочого"

Перший поверх особняка, зовнішні фасади якого завжди забарвлювалися олійною фарбою шоколадного кольору, від початку передбачався під торгівлю, тому його інтер’єри були розкішно оформлені пластинами в чорно-червоно-золотим розписом, судячи з усього для перших орендарів – ювелірного магазину Брауде і салону дамських капелюхів.

Після смерті Гаврила Сидоровича в 1911-ому повноправною господинею особняка по Катерининський стала спадкоємиця – племінниця Ганна Іллівна в дівоцтві Гоф, дружина доктора Григорія Мойсейовича Огуза (- 1919), хоча її сім’я проживала в цих стінах і до смерті дядька.

Більшовицький переворот 1917-ого позбавив усіх громадян країни рад їхньої приватної власності, націоналізувавши всю нерухомість, так що спадкоємцям колишнього будинку Гофа залишилася лише кімната на другому поверсі, зал (кімната з балконом) використовувався під гімнастичний майданчик. Ювелірний та капелюшний на першому поверсі, у зв’язку із тотальним зубожінням населення і експропріацією новими господарями життя всіх цінностей, замінила тютюнова лавка з торгівлею цигарками, махоркою і люльковим тютюном.

Маріупольський особняк Гавриїла Гофа Особняк Г. Гофа в Маріуполі

З початком активної фази бойових дій Другої світової війни на українській землі в 1941-ому затишний особнячок на головній міській вулиці вподобали офіцери окупаційної жандармерії, що в кінцевому підсумку врятувало будівлю під час відступу німців 1943-го (за їхнім розпорядженням люди з ранцевими вогнеметами, спалили маріупольський центр, але не його). Перший поверх на той час використовувався під комісійний магазин.

Після звільнення України будинок Гофа деякий час використовувалося під класи, які після відновлення школи і переведення учнів в її стіни, зайняли аудиторії Маріупольського педагогічного училища. Майбутні педагоги навчалися в цих стінах до 1951 року.

Вільну будівлю радянська влада раціонально розподілила між редакцією газети “Приазовський робочий”, випускалася з березня 1918-го (другий поверх), а перший ж був відданий під єдину на той момент часу в місті паперову крамницю, що так само торгувала книгами, а іноді ще балувала своїх покупців дефіцитними ручними годинами. Після відновлення сусіднього особняка за тодішньою пр. Революції 23 книжково-канцелярська переїхала туди, а її місце зайняв магазин наочних посібників (пізніше переведений в магазин Приморського району).

Ліпний декор особняка Гофа на Катерининській Ліпний декор особняка Гофа

У 1960-х весь особняк Гофа перейшов в повне розпорядження редакції газети “Приазовський робочий” і стараннями її тодішнього глави Івана Васильовича Коробова був відреставрований з внутрішнім переплануванням приміщень.

В руках четвертої влади старовинна будівля по Миру 19 залишилася і після здобуття Україною незалежності, а вже в 2010-х на його першому поверсі під егідою керівництва газети почав свою роботу новий книжковий магазин, який крім іншого пропонує вимогливій публіці навчальні посібники та канцелярські товари.

Архітектура

Нині зовнішній фасад майже квадратного периметру особняка Гофа по непарній стороні проспекту Миру від старого центру являють одного з найбільш чудово збережених зразків класичної архітектури Маріуполя з його асиметричністю та проїзною аркою в східній частині.

Декор другого поверху особняка Гофа по Катерининській 19 (нині Миру) Декор другого поверху особняка Гофа

Декор фасадів, крім ажурною решітки балкону другого поверху, що дала вичерпні відомості про час його будівництва, складають суцільний французький руст першого поверху, потужний між’ярусний карниз, підвіконні простір другого ярусу з табличками біжучої хвилі та маскаронами між ними, парні пілястри доричного ордеру, розетки з листям аканту, масивні сандрики на консолях над лиштвами з борозенкою, декорований рослинним орнаментом фриз, профільований лобовій карниз на модильйонах.

З колись пишного внутрішнього декору в будівлі “Приазовського робочого” збереглися деякі елементи ліпної обробки (облицювальні плити з малюнком зникли в 1960-і) та майолікова плитка каміну в залі другого поверху.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 19.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Маріуполь – Новоазовськ) або Н20 (Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь), які проходять через центр міста. Далі по проспекту Миру від Драмтеатру у напрямку до ДТСААФу. Особняк Гофа розташований ліворуч.

Громадським транспортом до Маріуполя, а потім – в центр міста (зупинка “Драмтеатр” або “Трест” – від першої потрібно спуститься, від другої – піднятися) до будинку редакції “Приазовського робочого” по непарній стороні проспекту Миру.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Особняка Гофа в Маріуполі на мапі

Обговорити статтю в спільноті