Незаперечним є історичний факт того, що під час Північної війни 1700 – 1721 років в колишньої резиденції польського короля Яна III Собеського чотири місяці перебував московський цар Петро I, відомий в широких колах своєю любов’ю до пиятики і активним привчанням до парів зеленого змія свого оточення. Саме він і породив безліч домислів і легенд жолкевської історії.
Найпопулярніша з них пов’язує ім’я правителя з походженням назви місцевої річки Свиня – нібито в один з днів московський венценосець був настільки п’яний (в народі «як свиня»), що впав в її воду, назавжди зв’язавши своє ім’я з блакитною стрічкою Жовкви. Хоча існує більш лояльний до російського царя варіант, згідно якого не він, а його права рука, граф Олександр Меньшиков, став жертвою зеленого змія і впав в українську річку, на що Петро обізвав його його «Свиня!».
Більш широке трактування останньої версії обростає в народному викладі пікантними подробицями, згідно яких в хмільному чаді царського улюбленця потягнуло на «полуничку», і, не знайшовши в окрузі гідної претендентки, Меньшиков вдерся до місцевого жіночого монастиря домініканського ордену. Московський цар щоб врятувати честь Христових наречених і остудити любовний запал графа виволік свого фаворита з обителі і кинув в річку із вище згаданими словами.
А ще невибагливу назву Свині приписують підступному характеру самої річки, яка під час паводків раптово розливалася так, що підтоплювала все навколо: і поля, і будинки, і сам замок – води її було не зупинити, за простонародним висловом «перла як свиня», змітаючи все на своєму шляху. Кажуть що так повторювалося із завидною регулярністю протягом ряду років, причому навіть після малосніжних зим або нетривалих злив, підкладаючи місцевим жителям «свиню» через знищення посівів, запасів і худоби.
Ну, і куди ж без основної складової середьовічного суспільства – чернечої братії, яку обожнювали і ненавиділи, боялися і зневажали, вводячи в легенди щоб раздемонізувати і висміяти її людські слабкості з претензією на божественне. Так існує ще одна жовківська легенда, згідно якої етимологія назви річки пов’язана з невідомим монахом з василіянської обителі, який так любив причащатися «кров’ю Христовою», що одного разу втопився в алкогольному забутті в водах Свині.