Собор святого Юра

Історія

Львівський собор Святого Юра Собор Святого Юра у Львові

Перша документальна згадка про кам’яний православний храм на Святоюрській горі Львова відноситься до 1363 року, однак зустрічається і більш пізня дата його заснування – 1437 рік, пам’ять про цю невелику споруду зберігається лише в дзвоні, який і зараз прикрашає вежу собору.

Протягом століть церква на святій горі служила яблуком розбрату православ’я і католицизму, була не один раз атакована і знаходилася в облозі, доки на початку 40-х років XVIII століття остаточно не прийшла в занепад, змусивши місцеву владу розібрати її дивлячись на ветхість.

Проте святе місце не довго пустувало – 1 жовтня 1744 був закладений перший камінь у фундамент греко-католицького собору з ініціативи митрополита Атанасія Шептицького (1715 – 1746). Будівництво нового храму під керівництвом Бернарда Меретина (Мердерера) (- 1759), а після його смерті – Мартіна Урбанека, розтягнулося на без малого двадцять років, а оздоблення внутрішніх інтер’єрів і ще довше – до 1780 року.

З моменту своєї споруди собор святого Юра використовувався для служб ченців Василіанського ордена, але після відновлення Галицької митрополії, в його стінах влаштувався греко-католицький єпископат (1817 рік) у приміщеннях монастиря, який покинули брати-василіяни, перебравшись до покоїв Святоонуфріевского монастиря, що на вулиці Жолкевською (тепер Б. Хмельницького).

Парадні сходи львівського собору Святого Юра у Львові Парадні сходи собору Святого Юра у Львові

Почата в 1911 році реставрація, розроблена Адамом Топольницький шістьма роками раніше, судилося отримає гідне завершення лише через двадцять два роки (у 1933 році) – завадила Перша світова війна.

Друга світова війна (1939 – 1945) внесла свої корективи в долю храму: після смерті митрополита Андрея Шептицького (1865 – 1944) був скликаний Собор, який передав у 1946 році його в руки Руської Православної церкви Московського патріархату.

Серпень 1990 ознаменувався для собору поверненням у лоно греко-католицької церкви. А роком пізніше в собор повертається глава греко-католиків Україні кардинал Мирослав Іван Любачівський (1914 – 2000), який очолив перший Синод єпископів Української Греко-Католицької церкви.

Напередодні святкування 400-річчя Берестейської унії, згідно з якою до римсько-католицької церкви примкнув ряд православних єпархій, у 1996 році проводиться масштабна реконструкція внутрішніх інтер’єрів храму згідно з канонами стилю рококо.

Юрій Змієборець львівського собору Святого Юра Юрій Змієборець собору Святого Юра у Львові

Разом з історичним центром Львова комплекс собору в 1998 році був включений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Початок нового тисячоліття (2001 рік) ознаменувалося відвідуванням стін архикафедрального собору святого Юра предстоятелем Римсько-католицької церкви Папою Іоанном Павлом ІІ (1920 – 2005) під час його візиту в Україні, який благословив сотні тисяч віруючих під його стінами, коронуючи чудотворний образ Теребовльської Богородиці.

Архітектура

У споруджуваний протягом декількох століть архітектурний комплекс на Святоюрській горі входять декілька об’єктів, що поступово відкривають гармонійний ансамбль головного храму Греко-Католицької церкви України.

Подвійні парадні ворота (1770) архітектора Михайла Філевича (- 1804) з барочним фронтоном і фігурами святих, що першими зустрічають віруючих на шляху до храмової площі, є символом єднання в стінах собору двох церков – Римської (латинської) і Грецької (візантійської).

Собор святого Юра (1744 – 1764) архітекторів Бернарда Меретина та Мартіна Урбанека – хрестоподібна будівля (45 м х 25 м) у бароковому стилі з центральним куполом, що спирається на чотири пілона, і вівтарною частиною на заході, до якого ведуть двухмаршеві сходи з колоною балюстрадою під заступництвом геніїв (ангелів-охоронців).

Святий парадних воріт львівського собору Святого Юра Святий собору Святого Юра у Львові

Головний фасад храму прикрашено пілястрами іонічного ордера, пілонну арку якого вінчає кінна статуя Юрія Змієборця, візуально підтримувана святими Афанасієм і Левом (данина фундаторам Атанасію і Льву Шептицьким) – твір Йоганна Георга Пінзеля (1707 – 1761).

Домінантою багатого внутрішнього оздоблення собору святого Юра є вівтарна частина, де композиції “Христос Архірей”, “Розп’яття”, “Таємна вечеря”, пензля Юрія Радзівілевского, обрамляють статуї Першосвятителів Аарона і Мелхиседека, створені скульптором Клеменсом Ксаверієм Фесінгером.

Митрополичий палац (1762) архітектора Клеменса Ксаверія Фесінгера в стилі бароко, розташований навпроти собору, – прямокутне цегляна двоповерхова будівля з акцентом на центральний ризаліт, прикрашений класичним портиком і гербовим на фронтоні.

Владичий сад (1772), створений Б. Меретином в комплексі з собором святого Юра, парк згідно початкового плану представляв собою три тераси навколо Митрополичого палацу, захищеними від обивательського ока.

У другій половині XIX століття, як данина моді, розбивка парку була перепланована в англійському стилі, зберігши лише основні осі та підпірні стіни. А трохи пізніше були висаджені фруктові дерева, які перетворили парк на сад.

Зараз парк доступний для відвідування лише духовенству, прихований від усіх мирян ажурними гратами садових воріт і огорожі, розташованих на центральній площі собору навпроти парадного входу, захищених деревиною.

Будинки капітулу – ліве крило (1738) архітектор І. Единец, праве (1774) – архітектор К. Фесінгер, північний корпус (1864-1866) архітектор І. Браунзейс, розташовані зліва від Митрополичого палацу, дотримують стильову єдність з іншими будівлями комплексу, хіба що більш скромне оформлення підкреслює їх неголосний статус.

Парадні ворота соборного комплексу Святого Юра у Львові Парадні ворота собору Святого Юра у Львові

Дзвіниця (1828), архітектором якої був Гайок, була споруджена після зносу дерев’яної дзвіниці, що прикрашала, тоді ще монастирське, підвір’я з моменту будівництва храму, яка представляла собою чотирьохколонну каркасну конструкцію з шістьма дзвонами.

Нова дзвіниця, яка розташувалася з північного заходу від Святоюрського собору, була створена на кошти Галицького релігійного фонду як чотирьохярусна будова вінчана кардинальський хрестом (на честь першого кардинала-українця – митрополита Михайла Левицького (1816-1858)).

А нинішній вигляд квадратна в плані дзвіниця набула вже після реконструкції 1865 року, яка змінила кількість ярусів до трьох і максимально наблизила стиль її оздоблення до решти будівель ансамблю.

Визначні пам’ятки

Окрім архітектури неповторного ансамблю на Святоюрській горі, він є так само зберігачем безцінних скарбів, до числа яких входять:

Чудотворна Ікона Божої Матері Теребовлянської (початок XVII століття), яка була перевезена єпископом Львівським Йосипом Шумлянським (1643 – 1708) з Тернопільщини у собор святого Юра за її чудотворні діяння: при облозі Теребовля турками в 1673 році образ Пречистої Діви відводив кулі від захисників міста, а турецькі заряди вибухнули під міськими стінами не завдавши шкоди.

Дзвін (1341), що і зараз прикрашає соборну дзвіницю, було зроблено на замовлення князя Дмитра Донського (1350 – 1389) для православного монастиря на Святоюрській горі, про що свідчать висновки з напису на самому мідному гіганті.

Львівські собор і дзвіниця Святого Юра Собор і дзвіниця Святого Юра у Львові

У Крипті під собором розташована усипальниця предстоятелів української Греко-Католицької церкви митрополита Андрія Шептицького, кардинала Сильвестра Сембратовича (1836 – 1398), кардинала Мирослава Івана Любачівського.

А в 1992 році, згідно заповіту, в крипті були перевезені з Риму та перепоховані останки Його Високопреосвященства кардинала Йосипа Сліпого (1892 – 1984) після передачі собору святого Юра греко-католикам Україні.

Крім того в крипті зберігається прах князя Галицького Ярослава Осмомисла ( – 1187), який спочатку був похований в Успенському соборі Галича, де їх і виявлено там в 1937 році під час археологічних розкопок Ярослава Пастернака (1892 – 1969), який і зробив таємне перепоховання останків напередодні Другої світової війни (31 серпня 1939 року).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська область, м. Львів, пл. Святого Юра, 5.

Фільми, в яких задіяний комплекс собору: “Д’Артаньян і три мушкетери”.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М 06 (Е 40) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М 09 (Е 372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М 12 (Тернопіль – Львів), М 11 (Е 40) (Пшемишль – Городок – Львів), М 10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів), а потім в центрі Старого міста від вулиці Городоцької звернути на вулицю Озоркевіча до площі Святого Юра.

Громадським транспортом по залізниці до Львова, а потім до площі Святого Юра.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Собор Святого Юра на мапі

Обговорити статтю в спільноті