Історія
Ідея заснування архітектурно-історичного музею під відкритим небом, що відвідала історика Тронько Петра Тимофійовича (1915 -), який обіймав на той час посаду заступника голови ради міністрів УРСР (1922 – 1991) з гуманітарних питань, його стараннями знайшла реалізацію в 1969 році на території колишнього села Пирогово (зараз відноситься до Голосіївського району столиці).
На момент відкриття для громадського огляду, через сім років після початку реалізації проекту і схвалення керівництва країни, первісна експозиція постала глядачам у п’яти тематичних напрямках: Полісся, Поділ, Полтавщина, Слобожанщина і Придніпров’є. Зібрані ентузіастами-істориками 120 архітектурних експонатів у своїй більшості – історичні раритети, ті ж об’єкти, які були необхідні для повноти експозиції, але не були виявлені, відтворювалися за технологіями та ескізами відповідного періоду часу.
Широка популярність, придбана в перші роки роботи, забезпечила музею подальший розвиток – у 1991 року експозиція складала вже 300 експонатів за восьми тематичними напрямками, що розташувалися на 250 га землі.
Однак за свою тридцятип’ятирічну історію музей, що в більшості складається з дерев’яних об’єктів, не один раз переживав трагічні хвилини – пожежі часто відвідували його володіння, остання з яких сталася в 2006 році, повністю поглинувши одну будівлю та завдавши значної шкоди двом іншим. Раніше в Пирогово навіть була власна пожежна служба, але в останні роки у зв’язку з браком фінансування вона канула в Лету, так само як і служба охорони музею.
У 2007 році музей втратив значної частини своїх територій – близько 100 га було незаконно вилучено на користь чотирьох приватних осіб, які хотіли пристосувати ці землі під приватне і комерційне будівництво. Лише через чотири роки постановою Господарського суду міста Києва їх було повернуто музею.
Зараз крім багатою архітектурною (більше двохсот п’ятдесяти) та етнографічних (більше сорока тисяч) експозицій, державний музей народної архітектури та побуту Пирогово, підлеглий Інституту мистецтв, фольклору та етнології Національної Академії Наук України, радує своїх відвідувачів проведенням майстер-класів народного ремесла, організацією масових гулянь під час культурних і релігійних свят у супроводі фольклорних та творчих колективів.
Архітектура
Тематичні експозиції, на поточний момент охоплюють, згідно генерального плану музею, вісім напрямків: Середня Наддніпрянщина, Південь України, Полтавщина і Слобожанщина, Поділля, Полісся, Карпати, Народна творчість та Млини, налічують більше двохсот п’ятдесяти об’єктів, що датуються XVI – XX століттям.
Кожний архітектурний експонат Пирогово – перлина зі своєю унікальною історією, з характерною яскраво вираженою для певної місцевості України індивідуальністю. Але все ж вінчає корону музею – дерев’яна селянська хата 1578 будівлі, яка, хоч і втратила свій первісний блиск та відчайдушно потребує реставрації, все ж таки викликає благоговіння своїм уміння протистояти жорстокій руці часу, що стирає з лиця землі цілі кам’яні міста, не кажучи вже про окремі будівлі.
А дерев’яні церкви, найстарша з яких споруджена в 1742 году, на території музею під відкритим небом у Пирогово – три православні (Святого Миколи, Святого Архімандрита Михайла і Святої Великомучениці Параскеви) і греко-католицької (Покрова Пресвятої Богородиці) – і зараз виконують своє релігійне призначення, проводячи богослужіння, обряди, панахиди.
Особливе місце в музейній експозиції займають млини, найстаріший з яких нараховуватиме без малого пару століть. Підносячись на пагорбі, як символ часу, що перемелює секунду за секундою, годину за годиною, століття за століттям, вони повільно похитують на вітру своїми величезними крилами. Зараз це лише музейні експонати, а коли-то від них залежало життя цілих селищ.
Визначні пам’ятки
Крім багатої архітектури, музей Пирогово славиться багатою (близько сорока тисяч екземплярів) етнографічної експозицією предметів побуту (посуд, меблі, знаряддя праці, килими, предмети інтер’єру), одягу, прикрас та музичних інструментів.
Під дахами столітніх хаток або просто під відкритим небом майстер-класи кустарного виробництва допоможуть освоїти навички гончарної справи і ткацтва, ковальства та розпису, вишивки і різьблення по дереву.
А театралізовані постанови та мініатюри, вписані в пироговський антураж, і зовсім нікого не залишать байдужими. Адже яскраві українські костюми з червоними шароварами і білими вишиванками, різнобарв’я атласних стрічок у вінках, що переливаються на сонці і червоні чобітки під завзяті звуки українських пісень просто забути не можна.
Додаткова інформація
Адреса: м. Київ, Голосіївський район, с. Пирогово, вул. Красноземна, 1.
Тел. (044) 526-57-65, 526-24-16, 526-57-87.
Офіційний сайт: http://pirogovo.org.ua
Час робіт: без перерв і вихідних з 10-00 до 17-00 (відкриті для огляду внутрішні інтер’єри архітектурних об’єктів).
Посилання
- Поточний стан. Історія в Пирогово зникає
- Поточний стан. Пирогово повертається
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е 95 (Санкт-Петербург – Київ – Одеса) або М 04 (Київ – Обухів – Олександрія – Дніпропетровськ) до перетину в районі Києва з вул. Академіка Заболотного, потім на проміжку між вул. Метрологічній та Дніпропетровським шосе згорнути за вказівником на Пирогово.
Громадським транспортом на метро до станції «Либідська», потім тролейбусом № 11, від Бессарабського ринку, Ленінградської площі, Академмістечка, станції метро Лукьянвская маршрутними таксі до Пирогово.