Палац Ксідо в Хмільнику

Історія

Палац Ксідо-Левашової в Хмільнику Палац Ксідо в Хмільнику

Природний захист дельти злиття річок Пастуша та Південний Буг в рукотворній обробці додаткового з’єднувального каналу перетворив велику ділянку землі на підвищенні на майже неприступну, що сприяло будівництву замку з жвавим містом навкруги, які згадуються ще в документах про перехід влади на Поділлі до рук литовських князів Коріатовичів від 1331 року. В якості прикордонного був значно зміцнений новими фортифікаційними спорудами із фортецею на цьому самому місті.

Присяга на вірність Свідригайлу Ольгердовичу (1370 – 1452) в боротьбі за корону Вітовта забезпечили його представнику в північному Поділлі, князеві Федіру Корибутовичу Несвізькому (1380 – 1442), в пожиттєве володіння чималі маєтності на довіреній території із замками, в числі яких був і Хмільник (офіційно передача підтверджена Великим князем Литовським в 1434-ому).

Не дивлячись на умови передачі земель, ще п’ять років після смерті Федіра Корибутовича місто знаходилося в Литовському підданстві, але 1448-ому все-таки відійшло до Польщі, в тому ж році отримавши Магдебурзьке право з рук Казиміра IV Ягеллончика (1427 – 1492) з підтвердженням від його сина Сигізмунда I Старого (1467 – 1548).

Парковий фасад палацу Ксідо у Хмільнику Парковий фасад палацу Ксідо

Саме піклуванням останнього великий гетьман коронний Ян Тарновський (1488 – 1561) модернізував всі фортифікаційні споруди Хмільника в 1534-ому, як стратегічно важливого пункту оборони на «Чорному шляху», що дозволило останньому достойно захищати державні кордони Польщі під час чергових великих набігів татар протягом наступного століття (1534, 1584, 1613).

Протягом визвольної війни українського народу під приводом Богдана Хмельницького 1648 – 1657 років місто було вщент спустошено, виступаючи одним з епіцентрів подій, так що навіть вісімнадцять років потому ілюстрації відмічають його знелюднення та напівзруйнований стан із відмітинами згарищ на стінах.

Фактично відродження до цих стін прийшло з рук турецьких султанів, чиї війська окупували Поділля в 1672-ому – вони відновили старий замок із облаштуванням в одній з його веж мечеті, а з поверненням польської влади в фортеці облаштувався Хмільницький староста, який в тому числі вважався головним хранителем католицької віри повіту.

Кутовий ризаліт парадного фасаду палацу в Хмільниці Кутовий ризаліт парадного фасаду

А в 1775-ому Хільник став приватною власністю останнього польського короля Станіславу-Августу Понятовському (1732 – 1798), який подарував його своєму братові Іосіфові (1863 – 1813), а після московської окупації 1793-ого, з волі Катерини ІІ (1729 – 1796) – перейшов до рук графа Безбородько, нащадки якого володіли містом до середини ХІХ століття, яке змінило своє амплуа з повітового на заштатне 19 червня 1804 року.

Починаючи з переходу в 1864-ому від графа Григорія Олександровича Кушелєва-Безбородько (1832 – 1870) до полковника Олексія Тихоновича Каншина (1846 – 1905) старий замок кілька разів змінює своїх власників – спочатку ним стає граф Володимир Васильович Левашов (1834 – 1898), а потім в якості весільного подарунку його доньки Катерини (1867 – 1920) переходить до Костянтина Івановича Ксідо (1879 – 1943) після обрання шлюбу 29 червня 1905 року.

Новий енергійний господар взявся за масштабну реконструкцію всього маєткового комплексу за допомогою архітектора Івана Олександровича Фоміна (1872 – 1936) ,який розробив її план. Роботи з перебудови замку на презентабельний палац сім’ї Ксідо в палладіанському стилі розпочалися в 1911-ому і тривали чотири роки.

Північно-західна кутова вежа паркового фасаду палацу Північно-західна вежа палацу

Грандіозний проект нової садиби так і не був реалізований до кінця – після буремних подій розвалу московської імперії в 1917-ому та радянської окупації українських земель двома роками пізніше сім’я Ксідо-Левашової емігрувала закордон.

Спустілий палац окупаційна радянська влада в 1920-х пристосувала спершу під склади, потім – школу агрономів та механізаторів, пізніше за відносну віддаленість його вподобало для своїх каральних потреб радянське НКВС.

«Достойними» послідовниками останнього стали вчорашні союзники рад у Другій світовій війні 1939 – 1945 років – німецьке командування, яке діяло в цих стінах до повернення червоних в 1944-ому, а при відступі підірвало ротонду на даху палацу. В повоєнні роки, після півтора десятиліття існування в якості різних установ, колишню літню резиденцію Ксідо прилаштували під міський готель.

Північний фасад палацової споруди в Хмільнику Північний фасад палацової споруди

Двері палацу були відчинені для гостей Хмільника впродовж сорока років, поки в 2008-ому готель не зачинили. Хоча починаючи з 2017-ого міська адміністрація пригадала про його історико-культурну цінність, почавши відновлювальні роботи пам’ятника архітектури для подальшого його комерційного використання в якості туристично-розважального об’єкту.

Архітектура

Класика в поєднанні з ренесансом як унікальний приклад палладіанства на українській землі, де кожна гармонійна деталь ретельно зважена, а два парадних, зовсім не схожих один на одного фасади народжують легенду. Двоповерхова цегляна прямокутна в плані з круглими вежами по торцях паркового фасаду та терасою-напівротондою по центру тинькованого парадного споруда має строго виважену компонування мас з центром симетрії.

Головною прикрасою парадного фасаду в стилі класицизму виступає напівкругла двоярусна шестиколонна тераса-напівротонда з колонами доричного ордеру без стилобату, які підтримують профільований антаблемент та з’єднані між собою (зовнішній ряд) витонченим парапетом-балюстрадою. Кути підкреслені ризалітами, а вікна тричастинні аркові та прямокутні відтіняють їхні ніші та трикутні сандрики в профільованих фільонках.

Ніша з балконом паркового фасаду палацу Ніша з балконом паркового фасаду

Парковий декорований плитками тесаного каменю фасад з портиком по центру та триярусними круглими в плані кутовими вежами створено в ренесансному стилі з великою кількістю архітектурних деталей: широкий лобовий карниз з тригліфами, колонні віконні портали доричного ордеру, що тримають трикутні сандрики верхнього ярусу веж з карнизом на модильйонах, аттиковий ярус з круглими слуховими віконцями, рустовані кутові лопатки та віконні лиштви, центральний ризаліт прикрашений шестиколонним портиком доричного ордеру на першому та великою нішею-терасою на другому з виходом під трикутним сандриком на модильйонах, фланкуючи портик напівкруглі ніші.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Шевченка, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Т0610 (Любар — Хмільник — Лука-Барська — Бар — Нова Ушиця), що прямує через Хмільник в тому числі по проспекту Свободи. Далі повернути на вул. Шевченка, на якій розташований колишній палац Ксідо.

Громадським транспортом до Хмільнику, а потім – міським, що прямує вздовж пр. Свободи до Троїцького костелу, від якого в одному кварталі по Шевченка розташований замок Хмільника.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Палац Ксідо в Хмільнику на мапі

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram