Історія
Витоки його передісторії криються в рішенні Хмельницького собору 1585 року, за рішенням якого для протистояння новітній школі західних реформаторів Кальвина, Социса та інших, що вже отримали потужну підтримку на території Річи Посполитої в тому числі Хмільнику (шляхта своїми силами відкрила соцініанську школу), було прийняте рішення про посилення ролі католицизму на українських теренах. Як відомо просування релігії в Середньовіччі починалося з храму, тому на Поділлі розгорнулося масштабне будівництво кляшторів та костелів під світлом блиску римського хреста.
В рамках цього проекту на поштовій дорозі Хмільника в 1603-ому був збудований невеличкий дерев’яний храм в бароковому стилі, який отримав освячення на честь Пресвятої Трійці.
Удар жорстоких бойових дії української визвольної війни 1648 – 1657 років, в епіцентрі яких опинилося місто між Пастушою та Південним Бугом, був на стільки потужним, що турецька окупація півтора десятиліття потому Поділля застала його в руїнах та знелюдненим, в тому числі так і не відновлену католицьку святиню. Протягом двадцяти семирічного панування Османської імперії вона, звичайно ж так і не постала з руїн.
Відновлення, хоча так його можна назвати лише відносно, бо спільного із старою спорудою було лише місце розташування, костел прийняв з рук Хмельницького староства та своїх парафіян в 1728-ому. Причому був він вже мурований, побудований в архітектурному стилі тосканського бароко, а освячення прийняв на честь Іоанна Хрестителя.
Дивно, але головній святині римських католиків Хмільника вдалося не тільки зберегти свою святиню протягом першої московської царської окупації 1793 – 1917 років, коли наступ православ’я при державній підтримці носив всеосяжний характер, і багато його братів у Христі були зачинені в цій нерівній боротьбі, а й декілька розбудувати споруду задля збільшення її корисних площ, встигнувши на початку ХХ століття відновили настінний розпис завдяки щедрим пожертвам своєї чисельної громади, яка в той час налічувала більше двох з половиною тисяч людей.
Після радянської окупації 1919 року з посиленням атеїстичних переслідувань десятиліття потому в гонитві за уми та души свої нових українських підданих влада двічі зачиняла костел, облаштувавши на місці вівтарю ковальню, а інший обсяг пристосувавши під зерносховище. Першого разу впертим вірянам навіть вдалося червоних атеїстів відмінити попереднє рішення, але друге так і залишилося силі до початку бойових дій Другої світової війни 1939 – 1945 годов.
Німецька окупація повернула в стіни костелу Іоанна Хрестителя святий дух, а ради після свого повернення так і не спромоглися його зачинити знов з-за сильного опору громади, тому він лишався діючим весь залишок періоду радянської окупації, зустрівши у всій своїй красі українську незалежність в 1991-ому після капітального ремонту, який був проведений півторам десятиліттям раніше.
Архітектура
Нинішня костельна споруда фактично за час свого існування декілька змінила свій первинний вигляд в наслідок кількох добудов та перенесення центрального входу в останній чверті ХХ століття з-за розширення автомобільного шляху. Наразі зараз це чотиристовпна тринавова (центральна значно домінує над бічними) класична базиліка з домінантою порталу центрального фасаду та багатогранним завершенням хорів та ризницями по боках.
Стримане барокове архітектурне забарвлення костелу Іоанна Хрестителя представлене домінуючим нартексом з вежами по кутах, тосканськими пілястрами, профільованими карнизами, арковими вікнами в архівольтах із замковим каменем. Центром симетрії будівлі виступає невеличкий притвор в обрамленні напівкруглих колон доричного ордеру, тригліфного аттику, трикутного фронтону в фільонках, а вінчає – портал із коробовою аркою вікна в парних пілястрах тосканського ордеру з трикутним фронтоном з’єднаний з маленькими тумбами-вежками плавною смугою барокових спливів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Шевченка, 7.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Т0610 (Любар — Хмільник — Лука-Барська — Бар — Нова Ушиця), що прямує через Хмільник в тому числі по проспекту Свободи, на куту якого з вул. Шевченко розташований цей давній католицький храм.
Громадським транспортом до Хмільнику, а потім – міським, що прямує вздовж пр. Свободи до костелу Іоанна Хрестителя.