Історія

Звичайно, що топове місце вздовж центральної міської вулиці Вінниці в кварталі від головної міської святині було забудовано з давніх-давен, хоча достеменної інформації про це і не збереглося. Відомо тільки, що станом на другу половину XIX століття кут Поштової займав дерев’яновалькований будинок, і на тім – все.

Приміряти нове вбрання в вишукано-класичному стилі замість мальовничо-ланшавтного Середньовіччя місто почало лише через півсторіччя після прийняття генплану естетично] забудови центру датованого 1839 роком – економічне зростання заможності містян забезпечило можливість спорудження кам’яниць. Саме до цього періоду відноситься і житловий будинок за нинішньою адресою Соборна 37.

Вінницькі літописи не зберегли імен ані замовника, ані виконавця цікавого архітектурного проекту кутової споруди з еркером, хоч виконаний і втілений в життя з урахуванням проблемності земельної ділянки на крутому схилі він був бездоганно (дата закінчення на фасаді 1890 рік). Деякі знавці вбачають в ньому талановиту руку архітектора В. Краузе, за проектами якого збудовано декілька споруд по центральній вінницькій вулиці.

Після падіння імперії Романових та озброєного захоплення влади на українській землі московським люмпеном в 1920-ому вся приватна власність була оголошена державною. Так розкішні особняки вінницьких містян перетворилися на вбогі комунальні квартири «нових громадян» країни рад. Не був виключенням і будинок з еркером, хоча його перший та цокольний поверхи так і лишився торгівельним – в той час тут містилася аптека.

Споруді по Соборній 37 пощастило вистояти в пеклі розпочатої Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 -1945 років. Тому у повоєнний час його пристосували під адміністративні потреби, а цоколь віддали під тимчасове житло.

Ця радянська тимчасовість розтяглася на десятиліття, і мешканці були відселені тільки після повернення Україною незалежності в 1991-ому, коли звільнені приміщення зайняли комерційні структури. В такій якості будівля існує і донині, переживши в 2010-х своє відновлення – аптека займає половину першого поверху (по Соборній), Обласне бюро технічної інвентаризації – іншу (по Кропивницького) та другий поверх, а цоколь знаходиться в приватній власності.

Архітектура

Кутове місцерозташування двоповерхового на високому цоколі з боку вулиці Кропивницького (зумовлено складністю рельєфу) двоповерхового цегляного тинькованого периметру підкреслено круглим еркером під витягнутим куполом з арковими люкарнами в дерев’яних барокових закрутках, що декілька нагадує стилізовану вежу чи машикулі.

Загальна пишність декору будівлі сконцентрована на центральному фасаді, перший ярус якого з-за чисельних перебудов втратив свої прикраси окрім французького русту (в тому числі підпірний круглий стовп еркеру), зато другий радує око ліпними гірляндами підвіконних табличок та фризу, складним віконним сандриком, центральний з яких напівкруглий розірваний з пам’ятною датою закінчення побудови, профільованими карнизами (лобовий на дентикулах) та кованим парапетом. Еркер з обхідним балконом за кованими ж ґратами додатково прикрашений розбивкою на дзеркала.

Більш стриманий боковий фасад декорують лопатки з ширинками, спрощений сандрик вікон, ширинковий фриз. З його акцентів слід відзначити коробові арки в лиштвах із акцентованим замковим каменем та портал центрального входу із навісом на кованих кронштейнах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна 37 / Кропивницького 2.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті головною, яка в тому числі проходить по Соборній, до перетину з вул. Кропивницького, де розташований будинок з еркером.

Громадським транспортом до Вінниці, а потім по вулиці Соборній до будинку №37 (зупинка «Вулиця Соборна»).