Історія
Вінницький особняк по Соборній 56
Коли саме з’явилася перша споруда на місці сучасної будівлі по Соборній 56 історія і досі тримає в секреті, але напевно сталося аж ніяк не пізніше першої половини XIX століття, причому фотографії та малюнки головної Поштової магістралі старої Вінниці дають можливість зробити припущення, що була вона одноповерховою приземкуватою з центральним фасадом вздовж червоної лінії забудови.
Чи лишився той самий одноярусний периметр наприкінці ХІХ століття, коли власником якого став Овадій Вергіліс, достеменно не відомо, але судячи з приземкуватого розташування вікон скоріш за все – так. І побудований будинок був на стільки міцно, що з огляду на абсолютну безпечність та фінансову доцільність, було вирішено використати його як основу для нової будівлі, другий поверх якої в 1900-ому просто надбудували на існуючому, прикрасивши декором центральний фасад для створення візуальної цілісності споруди.
А десятиліття потому, з активним розвитком Вінниці як промислового центру та рекреаційного курорту другого рівня двох поверхів господареві садиби стало явно замало. Тому для розширення корисної площі наддорогої нерухомості господар замовив у вінницького міського архітектора Григорія Артинова (1860 – 1919) надбудову третього поверху з гармонізацією центрального фасаду.
Портал центрального входу садиби Вергіліса
Роботи було виконано на відмінно – в 1912-ому Миколаївський проспект (як тоді називалася Соборна) прикрасив новий витвір архітектурного мистецтва в змішаному стилі з торгівельним першим поверхом та двома верхніми – житловими. Невдовзі у внутрішньому дворі з’явився також новопобудований червоноцегляний триповерховий флігель.
Радянська окупація 1920 року позбавила українських власників їхнього законного майна, коли була проведене його експропріація на користь країни тоталітарного комунізму. Садиба Вергіліса не була винятком з правил, хоча загальний її стан не змінився – торгівельно-житлове призначення, але з господарем в обличчі держави.
Будівлі пощастило не тільки пережити бойові дії розпочатої Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 – 1945 років, а й отримати в повоєнний час високий статус єдиної ювелірної крамниці міста, що зробило його предметом жадання для кожного радянського вінничанина.
А тим часом безжальний Хронос лишав все більше міток на стінах давно не реставрованій будівлі, тому світанок української незалежності 1991-ого колись розкішний особняк зустрів у не найкращому стані, і наступні два десятиліття не зробили його життя райдужніше. У місцевої адміністрації кошти на реставрацію знайшлися лише в другій половині 2010-х, після чого він зайняв гідне місце в архітектурному намисті головної міської вулиці.
Архітектура
Центральна будівля садиби Вергіліса в Вінниці
Прямокутна центральна споруда садиби Вергіліса має фронтальну композицію центрального фасаду, що розташований вздовж червоної лінії забудови Соборної вулиці. Причому унікальною родзинкою будівлі є збережені барельєфні дати закінчення двох останніх етапів його перебудови (1900 та 1912), кожна з яких є симбіозом попередніх з доданням нових акцентів. При чому чим пізніша за часом споруди частина будівлі, тим більш вигадливий її декор.
І якщо перший поверх декорований лише порталом центрального входу з пілястрами доричного ордеру та тригліфами в архітраві, які тримають імпост з табличкою в барокових спливах під трикутним тимпаном в фільонках, то другий та третій поєднані пілястрами з ширинками, але мають кожний свій гарно промальований стиль: другий – типовий представник ренесансу з цього гірляндами, маскаронами та сандриком із акцентованим замковим каменем, а третій – відповідає всім канонам модернізму з його простими лініями, вузькими потроєними вікнами сходинкового маршу, канелюрою лиштв. Вінчає споруду полога арка декоративного фронтону, профільований карниз на ступінчастих кронштейнах та центральний аттик з ширинковими тумбами покутах.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 56.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль), містом по Немирівському шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький), а потім – Хмельницькому шосе. Далі по Соборній до центру міста, де розташована колишня садиба Вергіліса.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім громадським – до зупинки «Площа Незалежності», навпроти якої розташований будинок №56.