Вінницька обласна наукова бібліотека

Історія

Обласна наукова бібліотека в Вінниці Вінницька обласна наукова бібліотека

Фактично первинно бібліотечна будівля на вінницькій Соборній 73 (сучасна адреса) була лише тінню нинішнього чотириповерхового велетня – проект одноповерхової кутової споруди розроблений міським архітектором Григорієм Артиновим (1860 – 1919) представляв собою взірець класичної архітектури із «пітерськими обелісками» та куполом із шпилем над центральним ризалітом.

Урочисте відкриття міського осередку джерела знань імені М. Горького, що сталося 15 лютого 1907 року, відзначила ще одна подія – дарування йому Вінницькою цивільною адміністрацією ікони перших слов’янських просвітителів Кирили та Мефодія, яка оберігала його протягом наступного десятиліття.

Пам'ятний барельєф святим покровителям наукової бібліотеки Кирилу та Мефодію Пам'ятний барельєф святим Кирилу та Мефодію

З падінням чергової московської імперії під час нетривалого періоду української самостійності бібліотека започаткувала новий відділ українознавства, а після радянської окупації вінницьких теренів 1920-ого нова влада прийняла активну участь в розбудові місцевого світочу мудросты: в тому ж році відкрита філія Всенародної бібліотеки Української академії наук, три роки потому його перейменували на честь природознавця К.А. Тімірязєва, а ще за рік – на основі фондів «Подоліки» відкрито кабінет вивчення рідного краю.

Наслідком значного зростання бібліотечного фонду стало нагальна потреба в нових приміщеннях. Вирішенням цієї проблеми стала значна перебудова бібліотечної будівлі за проектом архітектора О. Черленіовського із збільшенням поверховості до трьох. Роботи почалися в 1933-ому і тривали три роки, протягом яких заклад встиг отримати високий статус обласного.

Однак в такому вигляді оновленій вінницькій обласный існувати довелось також не довго – розв’язана Москвою та Берліном Друга світова війна 1939 – 1945 років поклали край як її фондам, так і самій будівлі, коли при відступі німецьких військ вона була спалена (підчас окупації її перший поверх використовувався під фельдкомендатуру), лишився лише остов стін.

Другий поверх вінницької наукової бібліотеки Другий поверх наукової бібліотеки

Руйнування та непершозначимість відновлення будівлі призвели до того, що протягом дев’яти років бібліотека тулилася у «Мурах», поки йшов неспішний процес відновлення її власного будинку під керівництвом місцевого архітектора Самуїла Ісааковича Рабіна (1905 – 1982). Причому в ході реконструкції були повністю збережені планувальні та архітектурні акценти, а розширення корисних площ сталося за рахунок надбудову атикового четвертого ярусу. Роботи були закінчені в 1955-ому.

Після отримання статусу вінницької обласної наукової в 1966 році темпи росту бібліотечних фондів значно пришвидшились, тому за чверть століття навіть наявних чотирьох поверхів для її нормального функціювання вже не вистачало. Допомогло відновлення українського суверенітету – в 1991-ому стало можливим орендувати додаткові приміщення в будівлі навпроти, а в 2000-х на фасаді головної будівлі з’явилися пам’ятні барельєфні таблички святим покровителям Кирилу та Мефодію та колишнім директорам.

Архітектура

Північний фасад вінницької наукової бібліотеки імені Тімірязєва Північний фасад вінницької наукової бібліотеки

Складнопрофільна (хоча форму можна визначити як с-подібну із ризалітом внутрішнього кута) зараз чотириповерхова будівля цегляна тинькована по Соборній 73 є кутовим завершенням квартальної забудови та візуальним врівноважувачем будинку організацій, що розташований по той бік головної міської вулиці.

Його стриманий класичний декор представлений на першому поверсі широким французьким рустом з невеличким навісом на консолях над центральним входом. Візуально другий та третій поєднані дворівневими пілястрами доричного ордеру без стилобату та відкреслені широким фризом під карнизом великого виносу на модильйонах. Верхній атиковий четвертий поверх оздоблений такими ж пілястрами, але із більш стриманою капітеллю та вінчальним профільованим карнизом.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 73.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль), містом по Немирівському шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький), а потім по Хмельницькому шосе до вулиці Соборної, в центральній частині якої розташована обласна наукова бібліотека.

Громадським транспортом до Вінниці, а потім громадським – до зупинки «Театральна», поруч з якою знаходиться будівля місцевого хранителя знань.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті