Історія
Пам'ятник козакам І.Богуна в Вінниці
20 лютого 1651 року, коли український супротив на чолі з козацьким військом проти польського панування на рідній землі досяг свого апогею, польний коронний гетьман Мартін Калиновський (1605 – 1652) розпочав каральну експедицію на повсталі землі Східного Поділля, що фактично стало порушенням умов Збровського мирного договору підписаного за два роки до того.
Красне (з українського боку гине полковник Данило Нечай), Мурафа, Шаргород, Стіна, Ямпіль… українські міста одне за одним коряться під ударом потужної польської армії. Наступною мала стати Вінниця, як центр Брацлавщини з адаптоване для армыйського квартирування на час весняної негоди. Але козаки не були б козаками, якби не діяли на упередження, вирахувавши наступну ціль – поки польське військо 10 березня зупиняється в Сутисках на ночівлю, українське воїнство підготувало свій сюрприз.
Загін брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського, який мав виконати обхідний маневр з двома хоругвами Киселя та Мелешка при переході через Південний Буг потонув в заздалегідь облаштованих пастках-ополонках прикритих сіном та притрушених снігом. План неочікуваного удару зірвався і військо відступає до острова Кампа, куди надвечір’я підтягуються і основні сили Калиновського.
Пам'ятний знак козакам-захисникам Івана Богуна
Усвідомлюючи весь рівень небезпеки, Іван Богун наказав вінничанам і гарнізону загальною кількістю до шести тисяч людей укритися за стінами єзуїтського кляштору на Мурах, передмістя ж спалив в ніч з 11 на 12 березня, що дало оборонцям питому перевагу в не розпорошенні сил та змозі стримувати артилерією, дубинами, камінням та косами шестиденну ворожу атаку на їхні шанці з напільного боку. Самовідданість українців так налякала нападників, що найнята німецька піхота відмовлялася йти в бій.
Розвідка коронного обозного Самуеля Калиновського, в ході якої його загін був розбитий уманським полковником Йосипом Глухом, 20 березня підтвердила погані перспективи для війська Річи Посполитої – окрім уманчан на допомогу оборонцям Вінниці рухався полтавський полк Мартина Пушкара. Тому наступного дня під прикриттям удаваної атаки поляки змушені були ретерувати з Кемпівського замку до Бару.
Пройде без малого три століття, Україна побачить падіння трьох імперій-окупантів (на порозі був захід четвертої), щоб на своїй землі поставити пам’ятник місцевому герою – в 1954-ому в парку «Кумбари» на імовірному місті битв (хоч не всі місцеві краєзнавці погоджуються з цим) був встановлений пам’ятний знак козакам Івана Богуна за типовим проектом (такі самі відкриті у Львові на честь загонів Максима Кривоноса та Четвертинівці – з приводу підписання Батозької мирної угоди). Пізніше його кілька разів реконструювали в первозданному вигляді (останній раз в 2013-ому).
Архітектура
Алея пам'яті козаків-захисників в парку "Кумбари"
Розташований на центральній алеї парку «Кумбари», на пагорбі, у підніжжя якого плескочуть хвилі Південного Бугу, виситься рустована квадратна в плані колона (2,5м х 1,75м х 1,4м) з тесаного граніту, в фасадну частину якої вмурована пам’ятна мармурова табличка з написом «На цьому місці в березні 1651 р. козацькі загони під керівництвом героя визвольної війни Івана Богуна розгромили війська польсько-шляхетських загарбників». Автором уніфікованого проекту виступав каменяр П.М. Осика.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, парк «Кумбари».
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті головною (в тому числі вул. Соборною), далі Театральна – Магістратська – Миколи Оводова, на початку якої розташовано парк «Кумбари» з пам’ятним знаком.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім по вулиці Соборній до Майдану Незалежності, від якого по вул. Миколи Оводова до її початку, де на алеї вздовж ріки розташований пам’ятник козакам Івана Богуна.