Історія
Повітове казначейство Вінниці
Місцевість, де зараз знаходиться самісінький центр старої Вінниці (територія Калічанського яру), на момент рішення міської адміністрації про спорудження власної будівлі Повітового казначейства в останній чверті ХІХ століття була розташована фактично біля межової лінії забудови при виїзді на Львівський поштовий тракт. Можливо саме за непривабливості ділянка залишилася до того часу порожньою.
Саме ж будівля відповідальної державної установи була побудована десь до 1890-ого, бо в документах того року вона згадується вже як діюча. При чому на зорі свого існування була вона всього лише одноповерховою в силу невеликого об’єму роботи, який виконувала (повіт був не великим, більшістю складений з поміщицьких маєтків без будь-яких крупних підприємств).
Однак швидкий розвиток Поділля на межі століть диктував свої вимоги, наявних приміщень будівлі на Поштовій (як тоді називалася Соборна) стало катастрофічно не вистачати, до того ж місто давно перетнуло колишню свою межу і спрямувало свою швидку ходу на захід. Вирішити нагальну потребу в нових корисних площах була покликана маштабна реконструкція початку ХХ століття, в ході якої з’явилися два верхніх поверхи повітового казначейства.
Перший поверх "Центру історії Вінниці"
Перша світова війна 1914 – 1918 років розвалила Російську імперію, але пасивна позиція більшості населення тоді не дали Україні можливості відбутися, як самостійній країні. Нова московська окупація 1920-ого на цей раз під червоними прапорами привела до влади скажений люмпен, який просто оголосив всю державну та приватну власність своєю під красивим словом «експропріація». Колишнє ж казначейство пристосував для адміністративних потреб своїх інституцій.
Під час розв’язаної знов-таки Москвою та нацистською Німеччиною Другої світової війни 1939 – 1945 років будівлі страшенно не поталанило – фактично від неї залишився лише остов стін, тому в 1950-х в рамках відновлення міської інфраструктури її було повністю реконструйовано з прибудовою крил.
Після повернення Україною незалежності в 1991-ому будівля стала на комерційний шлях (її приміщення орендувалися різними підприємствами та організаціями). Можливо так би і продовжувалось її життя як однієї з багатьох старих споруд центру, якби не започаткований в 2018-ому проект міської влади «Центр історії Вінниці», який має перетворитися разом зі осучасненою спорудою на туристичну Мекку міста.
Архітектура
Північно-західний кут будівлі по Соборній 89
Первинно одноповерховий прямокутний в периметрі об’єм будівлі по Соборній 89 з плином часу обзавівся не тільки двома додатковими поверхами, а й двома симетричними г-подібними крилами з півдня, які фактично утворюють курдонер з боку внутрішнього двору. Основні стильові напрями, характерні відповідним часовим течіям і адміністративному статусу – неокласика і мінімалізм з чітким візуальним розмежуванням частин.
Врівноважений симетричний центральний фасад споруди акцентовано центральним та кутовими ризалітами відкресленими на першому поверсі добре проробленим рустом кутів, з яким перегукуються малюнком архівольти на консолях аркових отворів першого ярусу, та пілястрами доричного ордеру на двох верхніх. Окрім того варто відмітити профільовані фільонки прямокутних віконних обрамлень та тонкій руст верхніх поверхів, а також міжвіконні таблички ризалітів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 89.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 Вінниця – Немирів – Ямпіль, а потім Немирівським шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст в центр або по трасі Е50 (М12) Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький, а потім Хмельницьким шосе. В місті по Соборній прямувати до колишнього повітового казначейства в центральній частині міста.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім – міським, що прямує по Соборній до зупинки «Театральна», на якій розташована будівля «Центру історії Вінниці».