Пам'ятник Шевченку в Вінниці

Історія

Пам'ятник Тарасу Шевченко в Вінниці Пам'ятник Шевченко в Вінниці

В самому серці старої Вінниці між корпусів стародавнього єзуїтського монастиря є пам’ятна композиція гармонійна в своїй присутності між каменів свідків тих далеких часів, коли великий Кобзар здійснив свою подорож Поділлям 1846 року (з Києва до Кам’янця), хоч достеменних фактів відвідування саме Вінниці у збережених документах тих часів і не залишилось.

Плідні з творчої точки зору літо-осінь того року (балади «Лілея» та «Русалка», фольклорні зібрання українських народних пісень та переказів, замальовки археологічних досліджень Київщини-Волині-Поділля) Вінничина, як частинка останнього, мабуть теж мала свою частинку в різнобарвному натхнені Тараса Григоровича. Тому не тільки в контексті загальної історії, а й як безпосередній учасник тих давніх подій, місто на березі Південного Бугу мало право на достойний пам’ятник великому митцеві на своїх теренах, але з цим довгий час якось не складалося.

Спочатку радянська окупація 1920-ого, жах бойових бій розв’язаної Москвою та нацистською Німеччиною Другої світової війни, потім посткомуністична влада на теренах незалежної з 1991-ого України. Хоча два пам’ятника-погруддя в місті були (біля драматичного театру та школи №30 перейменованої на його честь Тараса Григоровича).

Скульптурна група Шевченко і дити в Вінниці Скульптурна група Шевченко і діти

Питання не одноразово піднімалося перед міською адміністрацією протягом 1990 – 2000-х, але справа так і коливалася в невизначеному стані, допоки відповідальність за подальшу долю пам’ятника Шевченку не взяли на себе українські благодійні фонди «Подільська громада» та «Велика родина». Саме їхніми турботами за підтримки місцевої влади нарешті почався збір коштів на спорудження пам’ятника (скриньки для пожертв в тому числі були розставлені просто містом), оголошено всеукраїнський конкурс на проект, проведено відбір виконавців робіт…

Від прийняття остаточного рішення в 2011-му до закінчення реалізації проекту народного художника України, лауреата Державної премії ім. Шевченко Анатолієм Гайдамакою (останнє приурочено до 200-річного ювілею від дня народження великого поета) пильна увага місцевої громади була прикута до кожної його ключовий деталі. Саме тому в день урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку 9 березня 2014 року в мальовничому сквері між двома старими корпусами єзуїтського кляштору зібралося так багато містян.

Скульптурна група з поетом у віці тридцяти з чимось років (час, коли він подорожував Поділлям) та двоє діточок стала не тільки даниною пам’яті Кобзареві, скільки надихнула життям старі камені, перетворивши глуху пустоту давнини на мальовничий привабливий туристичний куточок, де жевріє душа старої Вінниці.

Архітектура

Пам'ятник Шевченко у дворі єзуїтського монастиря Вінници Пам'ятник Шевченко у дворі єзуїтського кляштору

Бронзова композиція з трьох фігур на природному стилобаті з гранітних брил, що розташована на мальовничій галявині поруч із стародавніми стінами, на стільки гармонічно поєднані в своїх пропорціях, емоціях, позах, костюмах, що можуть претендувати на звання одного з найкращих пам’ятників Шевченка. При чому на відміну від більшості інших йому подібних, створений майстром молодик у вишуканому вбранні модного костюму з шийною хусткою та відкритим одухотвореним обличчям ближче до прийняття сучасною молоддю, чим той сивовусий старий в високій шапці з важким поглядом з-під насуплених брів, яким його зазвичай зображають в книгах для школярів.

Двоє селянських діточок в традиційному українському вбранні (хлопчик в вишиванці та штанях, дівчинка в вишитій сукні та намисті обоє босоніж) в трошки боязких позах, листи на камені і припіднята в легкому жесті рука поета створюють ілюзію невимушеної живості моменту. При чому колорітно група виглядає з усіх боків оглядового майданчику навкруги, розкриваючи прихований зміст.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, сквер Тараса Шевченка (орієнтир – єзуїтський монастир).

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р11 Вінниця – Немирів – Ямпіль, а потім Немирівським шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст в центр або по трасі Е50 (М12) Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький, а потім Хмельницьким шосе. В місті до початку Соборної (у дворі колишнього єзуїтського кляштору).

Громадським транспортом до Вінниці, а потім – міським, що прямує по Соборній до зупинки «Мури», в середині комплексу яких знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті