Історія
В давнину острів, який зараз знаходиться посередині річки був частиною лівого берега Бога (стара назва Південного Бугу), але спорудження нового фортифікаційного укріплення Валентієм-Олександором Калиновським ( – 1620) в рамках переносу вінницького міського центру на правий берег в 1604 році разом із будівництвом монастиря єзуїтів потребувало додаткових заходів захисту, тому була перекопана острівна лука та донасипаний ґрунт, що відокремило його від суші.
Однак всі намагання польських старост перетворити вже острів на неприступну твердиню (бастіонно-ескарпова система укріплень з під’ємним мостом та дозорними вежами) зазнали нищівної поразки, не дивлячись на статус «при королівському дворі» з службовими та вартовими приміщеннями, скарбницею, архівом, в’язницею. Хоча він і відіграв свою роль в україно-польському протистоянні визвольної війни 1648 – 1657 років, коли каральна експедиція гетьмана коронного Річи Посполитої Мартіна Калиновського (1605 – 1652) вирішила рушити на Вінницю, тодішній центр Брацлавського воєводства та полкове місто Кальницького полку, для перечікування весняного бездоріжжя (фактичне порушення Польщею умов Зборівсього мирного договору цими діями його не бентежило).
Однак захисники Вінниці на чолі з козацьким гетьманом Іваном Богуном ( – 1664) добре підготувалися до польського наступу – кригу на підступах до Кемпи українські вояки напередодні поцяткували ополонками, замаскувавши їх сіном та снігом, тому передові загони кінноти брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського (1590 – 1657) фактично потонули. Надвечір 11 березня 1651 року укріплення острівної фортеці поляки-таки взяли основними силами Калиновського близько дванадцяти тисяч вояків.
Десять днів, доки тривали безрезультатні штурми козацьких шанців Мурів та невдалі переговори з хоробрими нечисельними оборонцями, Кемпа лишалася базою для польського війська. Після усвідомлення безперспективності всіх військових тактик проти козаків 21 березня Калиновський залишає вінницьку острівну фортецю і відводить свої загони до Бару.
Та вдала козацька оборона (пам’ятник загонам Богуна нині встановлений в сквері на Кумбарах) підтвердила стратегічну доцільність існування укріплень на острові лише в якості передового пікету при загрозі зі сходу. Саме тому фортеця існувала тут до московської окупації кінця XVIII століття (станом на 1789-й до дерев’яної брами фортеці із земляним валом по зовнішньому периметру з міста вів міст, всередині існували стайні, тюрма, зберігались якісь стратегічні запаси).
З втратою фортифікаційного значення в ХІХ столітті кемповська фортеця занепала. Про острів згадали лише в рамках амбітного проекту будівництва двох ланок залізничного мосту системи Швеллера з ним посередині. Проект розроблений за участі головного вінницького архітектора Григорія Артинова (1860 – 1919) був втілений в життя в 1902-ому (металеві його частини були виготовлені на Брянському Олександрівському рейкопрокатному механічному заводі).
В 1913-ому по цьому мосту через острів пройшов перший вінницький трамвай, який здійснював свої маршрути і після чергової, на цей раз радянської, московської окупації 1920-ого. А потім російський режим втягнув українські землі і весь світ в пекло Другої світової війни 1939 – 1945 років, коли при наступі їхніх вчорашніх німецьких союзників війська червоної армії, тікаючи, підірвали всі вінницькі мости через Південний Буг.
Після того пряме сполучення «великої землі з островом, який до того ж став значно меншим з підняттям рівня води після будівництва Сабарівської ГЕС в 1950-х, більше не відновлювалось. На його невеликому просторі з перейменуванням в парк «Фестивальний» на честь проведення в 1970 – 1980-х тут музичної феєрії «Зірки над Бугом» розмістилися різні соціальні об’єкти.
Після повернення української незалежності питання відновлення пішохідного сполучення з Кемпою кілька разів виникало на денній повістці міської ради, але до втілення намірів в життя поки що так і не дійшло. Але завдяки йому у міста в 2011-ому з’явилася власна чудова візитівка – вже знаменитий фонтан «ROSHEN» (на острові встановлено частину його обладнання). А чотирма роками раніше на острові урочисто був відкритий пам’ятний знак українсько-польського примирення за участі польської делегації.
Архітектура
Майже круглий в діаметрі острів (завдяки своєму штучному походженню) з невеличкими виступами в бік Старого міста та природного по течії в центрі закрути Південного Бугу зараз щільно поріс різними представники місцевої флори, створивши унікально екосистему з рідкими видами комах та рослин. Відокремлений швидкоплинними водами (мінімальна відстань від правого берега – шістдесят, лівого – сімдесят метрів) він служить гарним антуражем набережної «ROSHEN» та улюбленим місцем прогулянок вінничан.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, ріка Південний Буг.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград), а потім, не виїжджаючи на об’їзну, по вулиці Соборній до набережної «ROSHEN», навпроти якої розташований острів.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім міським по вулиці Соборній до Центрального мосту, який розташований поруч з Кемпою.