Історія
Трагічна для подія смерті видатного майстра слова та співця народної души Тараса Шевченка 10 березня 1861 року заринула всіх свідомих українців у глибоку тугу з великою домішкою рішучості втілити Заповіт Кобзаря в життя, виборовши жадану свободу хоча б для своїх дітей. На цій хвилі побоювання широкомасштабного антимосковського повстання у царської влади були на стільки сильними, що навіть надгробні промови заборонили (для виконання наказу прийшлося застосовувати жорстоку жандармську силу).
Довгий шлях додому, урочисте перепоховання в Каневі на Шевченківській горі 22 травня 1861-ого, падіння царського режиму, радянська окупація, дві світових війни… своє продовження історія вшанування пам’яті отримала більш ніж через століття, коли уродженець Богородчан Олекса Гірник (1912 – 1978) в шістедесяті роковини проголошення Центральною Радою Акту української незалежності вчинив самоспалення на могилі Кобзаря 22 січня 1978 року, протестуючи проти тотальної русифікації країни московськими окупантами.
А на світанку повернення української незалежності, хоча до падіння чергового окупаційного московського режиму залишалося ще півтора року, в рамках святкування 175-ої річниці від дня народження Великого українця (1989 рік) в рамках масштабного місцевого проекту вшанування (хоч на Прикарпатті поет ніколи і не був) в Богородчанах була встановлена пам’ятна меморіальна табличка Тарасу Шевченку, що поклало початок місцевої шевченкіади.
Так вже в 1994-ому за ініціативи місцевої громади за підтримки селищної та районної влади був розроблений і втілений в життя проект повноцінного пам’ятника Кобзарю на центральній сільській площі вздовж надважливого транскарпатського автошляху Мукачево – Франківськ – Львів. Проект погруддя розробив скульптор Михайло Лозинський (1939 – 2000).
Пройде чверть століття, і невблаганний час лишить свої невтішні сліди на уособленні української души богородчанського району – наприкінці 2010-х стилобат погруддя являв собою жалюгідне видовище через втрату, не дивлячись на поточні ремонти, частини облицювальних гранітних плит. Саме тому в 2020-ому був проведений тендер і почалися відновлювальні роботи перлини, які завершилися через рік.
Архітектура
Погруддя Тараса Шевченка, що покоїться на двосходинковому залізобетонному стилобаті в обіцюванні гранітних плит навпроти місцевої адміністрації в центрі селища, представляє собою стилізоване зображення поета, який виринає з бурхливих хвиль часу-плащу, з правою рукою притиснутою до грудей. Його голова дещо схилена, погляд прикутий до землі, волосся тріпає вітер. На обличчі глибокої деталізації закарбований похмурий погляд з-під насуплених брів.
На стрилобаті гіпсовими літерами викладено невеличкий уривок-епітафію колись власноруч складеної Кобзарем поеми «Кавказ»: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Івано-Франківська обл., смт Богородчани, вул. Шевченка.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів), яка в Богородчанах проходить через центр з погруддям Шевченко на головній сільській площі.
Громадським транспортом до автостанції Богородчан, яка розташована по вул. Шевченко в двох кварталах від пам’ятника Кобзареві.