Три частини єдиного цілого лише волею людською умовно виокремлені кожне під своїм ім’ям з єдиною історією одного селища загубленого в глибинці Прикарпаття.
Благодать українського православ’я під покровом зеленого оксамиту вікових смерек та кришталевого голосу водоспадних струменів, яка ось вже восьме століття береже серце української національної ідеї.
Український Афон, який зберігає душу народу ось вже не перше століття під кришталеві сльози святої Богородиці і тихий шепіт смерек в оточенні вірної варти Карпатських гір і істинної віри Христової.
Загублене в лісовій гущавині на маленькому гірському плато під захистом потужних фортечних стін і дозорних веж серце українського православ’я як земне втілення народної мудрості, що добро повинно бути з кулаками.