Історія
Праісторія однієї з визначних пам’яток Яремче, скелі Слон, почалася за мільйони років до сучасності, коли в палеозойську еру тут сформувався відріг Свентокшисько – Судетської гряди, що прямувала на південний схід аж до нинішнього чорноморського узбережжя. Рух тектонічних плит в мезозой перетворив його на плато на дні всесвітнього Тетісу, а потім океанські води схлинули, щоб поступитися місцем для формування величного гірського масиву від Апенін до Паміру (кайнозой).
Саме тоді, на світанку існування Карпатської гірської системи, зародилися унікальна долина річки Прут оторочена з усіх боків хребтами та полонинами масиву Горган. Але пройдуть ще тисячоліття і тисячоліття перш ніж гори постаріють, їх вкриє щільна ковдра струнких смерек, а на західному схилі Маковиці з’явиться флішеві оголення у вигляді геометричних смуг «ялинкою», які поринають у швидкі річкові води.
Так і залишилося би це природне диво, назване за свій сірий маренговий колір та характерні смуги скелею Слон, просто однією з особливостей гірського ландшафту, якби наприкінці XIX століття селище, що перманентно існувало в долині з часів Київської Русі, не з’єднала з Великою Європою транскарпатська залізнична гілка Делятин – Вороненко (станція Яремче відкрита в 1894-ому).
Ця подія плюс мальовничий ландшафт дуже швидко перетворили маленький загублений в горах присілок Дори на туристичну Мекку Східної Європи – за п’ять років завершено будівництво півсотні дерев’яних та мурованих котеджів для приватних власників, торовані стежки для прогулянок, облаштовані сходи до водоспаду Пробій, облаштовані місця для риболовлі, засновано місцевий туристичний клуб, побачив номер газети «Яремче»…
Фактично до Першої світової війни 1914- 1918 років містечко ставало дедалі популярнішим місцем відпочинком підданих Австро-Угорської імперії з виступами оркестрів, електричним освітленням вулиць, проведенням різноманітних розважальних заходів, випуском власного путівник з пам’ятками Яремчі (ну, як тут було не згадати скелю Слон, яка фактично виступала витонченим фоном цього новонародженого туристичного центру).
Вона, самобутня маленька природна родзинка на тлі безкрайого зеленого смерекового оксамиту, такою і лишилася крізь всі іспити ХХ століття з його двом світовими війнами, польською пануванням і радянською окупацією однією з головних визитівок міста (офіційний статус з 1963 року).
Після повернення Україною незалежності в 1991-ому Прикарпаття отримало новий поштовх до розвитку, перетворившись на один з головних гірських курортів країни, що посприяло новій сходинці розвитку Яремче і його флішевих складок, які міцно облаштувалися у всіх путівниках цією місцевістю як одна з головних пам’яток центра міста з порогами стрімкого Прута у підніжжя.
Архітектура
Народженні в результаті міграції на схід флішевих (шарових) гірських порід на зорі кайнозонської ери (десь 60 млн. років тому, за іншими даними – молодший на на кілька десятків мільйонів років) склади цікавим геометричним малюнком, що нагадує ялинку, кількома доріжками спускаються до швидкоплинних вод Пруту.
Ця оповита пишною зеленню кам’яна природна пам’ятка, що здіймається на кількасот метрів на західному схилі гори Маковиця (висота 984,5м) фактично прикрашає задній план яремчанського міського центру, а її схили служать сміливцям, що перепливли чи пройшли через бурхливий і річковий потік через пороги, прекрасною зоною відпочинку в першій сонячній половині дня.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Івано-Франківська обл., м. Яремче, правий берег Пруту.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до центру Яремче, а далі – вздовж вул. Підскельної до Прута з скелею Слон на протилежному березі.
Громадським транспортом до Яремче, а потім два квартали (від залізничного вокзалу – на північ, від автовокзалу – на південь) до вулиці Підскельній, яка прямує до річкової набережної з пам’яткою природи на іншому боці.