Історія
Історія молочанської освіти прийшла на ці землі разом із менонітськими поселенцями наприкінці XVIII століття, будучи одним з пунктів великої угоди діаспори з окупаційною московською владою (власна, не підпорядкована державі система освіта). Саме тому кожна колонія вважала однією з першочергових своїх цілей створення школи для надання освіти дітям своєї громади. Причому на первинному етапі головним відповідальним за якість освіти був її релігійний лідер, а загальний контроль здійснювало спеціально створене управління.
Перша повноцінна школа в Гальбштадті (первинна назва Молочанську) з’явилася все ж таки з подачі урядових установ в 1835-ому (її так і називали «дитя урядових бажань»), до того ж трирічна була суто чоловічою і мала на меті підготовку вчителів для освітніх закладів та персоналу нижчої адміністративної ланки місцевих сіл. Сама споруда в центрі поселення з головним фасадом на центральну вулицю Мідельштрассе тоді представляла собою кілька кімнат з кухнею для викладацького складу та велику класну кімнату.
Вже на початку 1840-х молочанське менонітське освітнє управління перейшло в підпорядкування Орловській християнській шкільній асоціації, за ініціативи керівника якої, Йоганна Корніса (1789 – 1848), в 1843-ому була проведена реформа навчальних закладів з метою уніфікації програми та умов викладання (обов’язкова навчання хлопчиків громади від 7 до 14 років, молитви на початку та наприкінці зайнять, восьмимісячний навчальний рік, випускні екзамени наприкінці кожного класу), а також підвищення кваліфікації педагогічного персоналу та, як наслідок, рівня освіти випускників.
Впровадження черговою реформою Міністерства освіти загальних вимог для будівель шкіл привели до отримання в 1860-х центральною школою Гальбштадту нової оселі, під дахом якої були також відкрити дворічні педагогічні курси з джерелом забезпечення у вигляді спеціального Тресту в 8423 карбованця та рівнем освіти достатнім для викладання в початкових та середніх навчальних закладах країни.
На зміну цій, проіснувавшій два десятиліття системі після переведення навчального закладу в травні 1881 року під повне керівництво Міністерства освіти прийшла нова структура: чотирирічний навчальний курс був скорочений на рік з удосконаленням та конкретизацією викладених предметів.
З розвитком системи гальбштадської освіти на початку 1890-х проблема нестачі приміщень наявної шкільної споруди знов вийшла на перший план. Її рішенням стало будівництво нового нині існуючого комплексу за кованою огорожею в зелені власного саду поруч із старою будівлею магістрату. Він об’єднав під своїм крилом початкову школу та два коледжі, педагогічний та торгівельний.
А потім московська окупаційна влада приведе в 1914-ому на береги української річки Першу світову війну, яка зруйнує московський царизм до наріжного каменю, а на його місце вдереться червоний люмпен, придушивши зброєю та люттю українську незалежність. Всі навчальні заклади були закриті та розформовані. Презентабельну будівлю в самому серці Молочанська більшовики придивилися для розміщення центрального апарату своєї партії.
В якості оплоту комунізму колишня менонітська центральна школа існувала фактично впродовж всього сімдесятирічного періоду радянської окупації України з дворічною перервою під час розпочатої червоною Москвою Другої світової війни 1939 – 1945 років. З браком гідних приміщень в місті її колишні просторі зали-класи використовувалися також під потреби клубу.
Після відновлення українського суверенітету в 1991-ому та ліквідації держустанов окупаційного режиму, вишукана будівля повністю повернулася на шлях творчого служіння молочанському суспільству в якості Будинку культури, в стінах якого вирує дозвілля активної місцевої громади.
Архітектура
Складнопрофільний одноповерховий цегляний периметр на високому цоколі, що відстоїть вглиб кварталу від червоної лінії забудови центральної вулиці на ширину головної молочанської площі (раніше зеленої паркової зони за кованою огорожею з брамою навпроти центрального входу) представляє собою одного з вишуканих спадкоємців класичного архітектурного стилю в найкращому поєднанні його елементів.
Декор головного симетричного фасаду складають три ризаліти з трикутними фронтонами в профільованих фільонках, центральний з яких акцентовано терасою з чотириколонним портиком доричного ордеру. Загалом зовнішній простір стін вертикально членований канельованими пілястрами доричного ордеру, а горизонтально – широким фризом з тригліфами та профільованим лобовим карнизом. З інших прикрас варто відмітити підвіконні ширинки, тонкі прямі брівки та маленькі родзинки у вигляді унікальної форми віконних отворів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Молочанськ, вул. Шевченка, 110.
Як дістатися
Автошляхом Т0401 (Дніпро – Токмак – Мелітополь), яка через Молочанськ проходить вулицею Шевченка. Головним фасадом колишня менонітська школа виходить на Центральну площу.
Міжміським транспортом, що прямує з Дніпра / Мелітополя через Молочанськ (від залізничного вокзалу по Шкільній) до Центральної міської площі, східну перспективу якої завершує нинішній місцевий Будинок культури.