Історія
Палац Генріха Вілмса в Молочанську
Великі надприбутки від багатства родючих українських полів забезпечили процвітання багатьох підприємливих іноземців, які приїхали щоб схопити за роги золотого тільця та отримати від нього свою частку земних благ. Тим більше, що німецькі працьовитість, розважливість та наполегливість разом завжди давала непогані результати.
Так станом на початок ХХ століття Молочанська менонітська колонія з Гальбштадтом вийшла на такий об’єм прибутків від вирощування та експорту українського зерна у всі куточки світу, з рівнем доходності мало який бізнес міг порівнятися в той час. Найзаможнішою в той час стала місцева сім’я Вілмсів, якій належав найбільший у всій окрузі семиповерховий млин.
Еркер з балконом палацу Генриха Вілмса
Саме з цих коштів представники магнатського роду будували в різних куточках рідного міста свої розкішні оселі як підтвердження свого високого статусу. Одним з таких проектів став ренесансний палац в оточенні великого парку Генриха Генриховича Вілмса 1908 року побудови. Так, саме співвласник великого млину був господарем розкішного маєтку в двох кварталах східніше гальбштадського центру, одна тільки центральна будівля якого обійшлася в сто тисяч карбованців, хоча в документальних джерелах радянських часів в цій якості називалися прізвища власника броварні Нейфілда та одного з засновників ремонтних майстерен Шрьодера.
Насолоджувати затишком та комфортом своєї нової гальбштадтської резиденції Генріху Вілмсу довелося лічені роки – спочатку царська влада занурила ці землі в пекло Першої світової війни, потім, після нетривалого перепочинку з відновленням українського суверенітету 1918 – 1919-их, нова московська окупація українських теренів на цей раз скаженим люмпеном під червоними прапорами, а з ними – експропріація приватної власності, фізичне знищення всіх класового та культурних опонентів.
Відкрита тераса внутрішнього двору будинку Вілмса
Вишукану приватну резиденцію в серці парку, який став міським, радянська влада після довгих вагань в пошуках відповідної ролі в період інтербелуму прилаштувала під потреби палацу молоді. Однак колишній улус Золотої Орди з мокшанських багнюк не міг фізично довго існувати без війни, підбурюваний своєю імперською сутністю, тому в 1939-ому Москва знов на шість років втопила Україну в крові Другої світової; всі соціально-досугові центри країни рад на час припинили свою діяльність.
А в повоєнний період радянський період колишній палац Вілмса віддали на баланс місцевої меблевої фабрики, яка зручно розташувалася в будівлях теж «експропрійованого«червоними в 1920-х заводу «Франца і Шрьодера». Молочанська меблева обладнала будівлю під власний Будинок культури.
Будинок Гернриха Вілмса
Із звільненням України в 1991-ому від чергової московської окупації в країну після сімдесятирічної відсутності повернулися цивілізовані закони разом із правом власності та іншими пов’язаними категоріями – так частина будівлі в центральному парку стала домівкою для філіалу комерційного банку, але стан історичної будівлі залишав бажати кращого.
Новий етап в історії палацу почався з великої бізнес-угоди з придбання Молочанської меблевої фабрики разом з усією інфраструктурою в 2008-ому дніпровським підприємцем О. Беляєвим, який згодом почав повну реставрацію палацу, починаючи від заміни встановленого в радянські часи смертельнонебезпечного азбест-цементного даху і закінчуючи внутрішніми приміщеннями.
Архітектура
Ризаліт з балконом будинку Г. Вілмса
Асиметричний двоповерховий вишуканий архітектурний об’єкт в східному куті старого палацевого (а нині міського) парку Молочанська представляє собою г-подібну цегляну тиньковану споруду з відкритою терасою внутрішнього кута, балконом та ризалітом з балконом другого поверху, кутовим стилізованим під вежу з шатровим дахом та трикутним еркерами вдало поєднаними рукою архітектора в красивій обгортці неоренесансу.
Загалом окрім вище зазначених деталей екстер’єр споруди складають французький руст з алмазними накладками, профільованими лиштвами прямокутників вікон із підвіконням на кронштейнах, акцентованим замковим каменем та сандриком першого поверху, профільований міжярусний карниз, кутові сандрики, імпости та лобовий карниз великого виносу на кронштейнах – другого. Особливу увагу привертають коробові арки з трьома розетками підвіконного простору верхнього ярусу та витончені люкарни рокайловим завершенням в архівольті.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Молочанськ, вул. Паркова, 22.
Як дістатися
Автошляхом Т0401 (Дніпро – Токмак – Мелітополь), яка через місто проходить вулицею Шевченка. Від головної площі повернути на схід і по вулиці Парковій два квартали рухатися до Центрального парку з будинком Генріха Вілмса у східному його куті.
Міжміським транспортом, що прямує з Дніпра / Мелітополя через Молочанськ, від центральної площі якого два квартали по вул. Парковій до палацу.