Історія

Початок ХХ століття до невпізнання змінив обличчя Вінниці багато в чому завдяки старанням головного архітектора міста – Григорія Григоровича Артинова (1860 – 1919), який створив за свою вісімнадцятирічну кар’єру на цій посаді чимало архітектурних шедеврів (за попередніми оцінками до сорока). Одне з його творінь і зараз служить візитною карткою Вінниці – готель «Савой» 1912 року побудови.

Будівля служила потребам найпрезентабельнышого готелю губернії аж до початку Громадянської війни 1917 – 1923 років, коли разом зі знищенням колишнього класового устрою Російської імперії йшло повне руйнування економіки країни, а разом з нею зникла й потреба і в готелях для заможних громадян, який частково покинули рідні пенати, частково – були розчавлені військовою машиною.

На руїнах держави мешканцями колишнього шикарного готелю стають в 1917 році – Військово-революційний комітет, 1918 – німецьке командування, на початку 1919 – уряд Директорії Української народної республіки, а в березні того ж року – штаб Першої української радянської дивізії, з 1920 – Подільський губернський комітет.

У молодій радянській країні колись найдорожчим апартаментам Вінниці відводиться значна роль в організації дозвілля робітничо-селянського населення – їх пристосували під «Палац праці».

Друга світова (1939 — 1945), що прокотилася по вінницькій землі, принесла будівлі колишнього готелю «Савой» руйнування (повністю згорів шостий поверх) і запустіння (внутрішні інтер’єри були значно пошкоджені).

Початок повоєнного періоду життя пов’язаний з тривалим періодом реставрації, що розтягнувся на цілих вісім років – реконструйована будівля знову розкрила свої двері в якості одного з кращих готелів Вінниці з назвою «Україна» в 1953 році.

Потреби гостей міста готель задовольняв аж до 2010 року, поступово приходячи до занепаду починаючи з набуття Україною незалежності в 1991 році, коли від колишньої величі залишилися лише дві зірки в міжнародній класифікації готельного бізнесу, а коштів на капітальну реставрацію – катастрофічно не вистачало.

Згідно з рішенням Вінницької міської адміністрації від 30 червня 2010 будівля «Савою» було передано в оренду Вінніцкому апеляційному адміністративному суду, який обслуговує крім власної ще й Житомирську, Хмельницьку і Чернівецьку області, з символічною платою 1 гривня на рік. А після масштабної реконструкції середини 2010-х готель знову відчинив свої двері перед гостями міста під своїм колишнім назвою.

Архітектура

Згідно початкового проекту будівля готелю «Савой» була зведена шестиповерховою, останній з яких – мансардний з напівкруглими вікнами – був знищений в згарище Другої світової, а пізніше його відновлення порахували не доцільним.

Еклектика будівлі в самому центрі Вінниці на перетині вулиць Соборної та Козицького, де барокова ліпнина органічно поєднується з неогрецьким стилем напівколон доричного ордера, а кручений ажур балконів з округленими кутами віконних ніш органічно вписується в навколишній пейзаж, домінуючи над ним.

«Савой» на момент свого створення мав усі блага цивілізація, щоб вважатися готелем вищої категорії: крім іншого, будівлю було оснащено електричним ліфтом і системою центрального водяного опалення.

Однак бурхливе ХХ століття не пощадило не тільки багатства внутрішнього оздоблення, будівля втратила і деяких з зовнішніх своїх прикрас: мармурових охоронців-левів біля парадного входу і каріатид у головних фасадів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 48.

Посилання

• Історичні факти. Німецько-французька готельєрна війна

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р11 Вінниця – Немирів – Ямпіль, а потім по Немирівському шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст по вул. Соборної до перетину з вул. Козицького або по трасі Е50 (М12) Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград, а потім Хмельницьким шосе по вул. Соборної до вул. Козицького. Будівлі колишнього готелю «Савой» – кутова, його не минути.

Громадським транспортом до Вінниці, а потім маршрутними таксі або трамваєм до перетину вул. Соборній та вул. Козицького.