Нікітський ботанічний сад

Історія

Головний в'їзд в Нікітський ботанічний сад Головний фасад Нікітського ботанічного саду

1774 рік (Кючук-Кайнарджийський договір) став поворотним для Криму: ламаються вікові традиції, змінюються культурні цінності, будуються нові міста… та хіба мало нововведень в життя півострову привнесла зміна підданства на російське. Але найважливішим з них стає новий статус – модної всеросійської здравниці для перших осіб держави.

Так досі заселений лише місцями патріархальний османський півострів перетворюється на Мекку для паломників з вищого світу, охочих поніжитися в ніжних променях субтропічного сонця, подихати чистим гірським повітрям. Саме завдяки цим подіям зобов’язані своїм створенням архітектурні шедеври Криму, одним з яких є Нікітський ботанічний сад

А життя цього одного з найпрекрасніших у світі садів-парків поруч з невеликим селищем Нікіта починалася зовсім не під теплими променями півострова, а на холодних просторах північної столиці Російської імперії, де за клопотанням генерал-губернатора Новоросійського краю Армана де Рішельє (1766 – 1822) царським наказом від 10 червня 1811 були закладені основи садівництва в Криму. У відповіді за них було призначено Християна Християновича Стевена (1781 — 1863), який вже отримав славу в наукових колах завдяки своїм запискам про подорож Кавказьким краєм (мали науково-сільськогосподарський ухил).

Басейн розарію в ботанічному саду Нікіти Басейн розарію в Нікіском ботанічному саду

Через півроку після підписання імператорського наказу місце для майбутнього Таврійського казенного економічного саду остаточно було закріплено за Нікітою, а ще через три місяці новопризначений директор приступив до виконання своїх обов’язків, хоча й номінально – не було коштів на здійснення практичних заходів.

Не дивлячись на безгрошів’я і ускладнену війною 1812 року економіко-політичну обстановку в Росії, сад вже починає своє життя завдяки добрій волі та солідарності наукового світу – Стевен розсилає по всій Європі листи з проханням вислати саджанці або насіння різних сортів рослинного світу і знаходить відгук практично у всіх своїх наукових однодумців. Завдяки ж наданій фінансовій підтримці герцога де Рішельє впродовж літа було розпочато формування садових терас, зведення житлових будинків, проведено набір персоналу, закуплено необхідні будівельні матеріали.

Алея ботанічного саду в Нікіті Алея Нікітського ботанічного саду

Офіційною ж датою заснування Нікітського ботанічного саду вважається 20 вересні 1812 року, коли імовірно на благодатні кримські грунти були посаджені перші саджанці. З тих самих пір сад рік від року завдяки старанням його директора все більш і більш розширював межі свого видового різноманіття, що не залишилося непоміченим з боку не тільки наукового світу, але і царствених осіб. Так під час своєї подорожі Кримом в травні 1818 Нікітський ботанічний відвідав самодержець Всеросійський Олександр I (1777 – 1825) з дружиною і залишився дуже задоволений побаченим, про що свідчить присвоєння саду звання Імператорського, хоча указ про це був підписаний лише двома роками пізніше.

За клопотанням все того ж покровителя – Армана де Рішельє – директор уже всього садівництва Криму в 1820 році відправляється в річну подорож по Європі, підсумком якої стає значне поповнення колекції саду.

А в 1827 році Хрісіана Христиановича на посаді директора Нікітського ботанічного саду змінює відомий ботанік Микола Андрійович Гартвіс (1793 – 1860), якому судилося на цілих тридцять три роки стати покровителем і натхненником кримської перлини. Майже через рік служби на цій посаді йому випала честь приймати другий візит государя імператора на простори Нікіти, надавши перед царствені очі новостворену школу практичного садівництва і виноробне виробництво в урочищі Могарач.

Китайська альтанка ботанічного саду в Нікіті Китайська альтанка Нікітського ботанічного саду

За оцінками як сучасників, так і нинішніх вчених саме в період керівництва Гартвіса сад в Нікіті пережив епоху свого максимального розквіту. Наочним доказом значущості його для науково-культурного розвитку Російської імперії служать обов’язкові візири членів правлячої монаршої династії на чолі з самодержцем при відвідуванні кримських володінь: Микола I (1837), Олександр III (1886), Микола II (1913). Але наприкінці XIX століття із обмеженням фінансування розвиток саду призупиняється, а основний акцент робиться на виноробстві.

Нове ХХ століття принесло Нікітському ботанічному відродження. У рамках же святкування же сторіччя з дня закладки саду було проведено широкомасштабні урочисті заходи, що включали спорудження пам’ятної античної колонади, хресний хід, випуск пам’ятної медалі та нагородження представників вищого адміністративного апарату.

Воістину катастрофічні наслідки залишає після себе Друга світова (1939 – 1945), коли велика територія ботанічного саду була пошкоджена, частина рослин і зовсім знищена, а безцінна колекція гербарію Євгена Володимировича Вульфа (1885 – 1941) вивезена до Німеччини.

Алея суничника ботанічного саду в Нікіті Алея суничника Нікітського ботанічного саду

На допомогу найстаршій науковій установі Криму потерпаючій від лиха, що перебувала на той час у ведені Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, приходить її новий керівник – Анатолій Сафронович Коверга, який активно починає відроджувати кримську перлину, а також вживає низку заходів щодо повернення вивезених цінностей (гербарій було знайдено і повернуто в рідні пенати).

1973 ознаменувався для саду в Микиті значним розширенням площі (960га) за рахунок приєднання мису Мартьян, на якому дивом зберігся реліктовий середземноморський ліс з деревовидним ялівцем, що досягає висоти десяти метрів. Через ще десятиліття площа ботанічного шедевра досягла 996 га.

З 2000 року на базі Нікітського ботанічного саду організовано торговий дім державній власності, який крім традиційних селекційних послуг займається виготовленням фітопродукції на основі наявного в розпорядженні рослинного матеріалу.

Архітектура

Сосна ботанічного саду в Нікіті Сосна в Нікітському ботанічному саду

Унікальність Нікітської ботанічної перлини полягає в нестандартності його планування – не по різновидам або систематичним групам, а в стилі пейзажного парку, де флора підібрана в максимально наближеному до природного поєднаннях. На великій площі саду-парку в трьох зонах (Верхній, Нижній і Приморській) виростає близько тридцяти з половиною тисяч кущів і дерев з усіх куточків величезної планети на ім’я Земля.

Вся територія парку ландшафтного ботанічного саду покрита мережею звивистих доріжок, які одна за однією відкривають з максимально видовищного ракурсу поєднання бамбука і туй, пальм і альбаций, метасеквой, троянд, кактусів, сакур… та на перерахування одних тільки назв піде кілька сторінок. Всього ж в парку налічується понад вісімсот сорок листопадних, трьохсот сорока – вічнозелених широколистих, ста вісімдесяти – хвойних дерев’яних порід і ста двадцяти вічнозелених ліан.

Мис Мартьян – гряда, що прорізана глибокими балками, примикає до основної території ботанічного саду зі сходу. Її поверхня суцільно покрита реліктовим ялівцевим лісом, переміжним з традиційними кримськими фісташками, дикою яблунею, суничником, дубом пухнастим…

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, селище Нікіта.

Офіційний сайт: nbgnsc.com

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М18 (Е105) (Севастополь – Ялта – Сімферополь), уздовж якої (близько 7 кілометрів від Ялти у бік Сімферополя) і розташований центральний в’їзд в Нікітський ботанічний сад.

Громадським транспортом з Ялти / Алушти / Севастополя / Сімферополя до центрального входу в Нікітський ботанічний сад.

Виктория Шовчко