Бахмутський краєзнавчий музей

Історія музею

Будівля державного краєзнавчого музею в Артемівську Будівля Артемівського краєзнавчого музею

Перший музей тоді ще, Бахмутського повіту, був створений з ініціативи Катеринославського губернського земства в 1909 році під керівництвом Г.Філь. На зорі свого існування експозиція його була невелика, та й тематичною різноманітністю похвалитися не могла.

З плином часу колекція бахмутського музею значно розширюється за рахунок експонатів, знайдених при розкопках на території області. Документальні свідчення від 1924 року зберегли про нього відомості вже як окружного історико-краєзнавчого, а ще через три роки музеєві було присвоєно звання державного і виділена фінансова дотація для подальшого розвитку.

Макет фортеці Бахмут державного краєзнавчого музею Артемівська Макет фортеці Бахмут Артемівського краєзнавчого музею

Змінювали один одного на посту директора Б.С. Вальхен, І.А. Часослов, Н.І. Стрельцова. Всіма силами примножували вони музейне багатство засобами як самостійних пошуків співробітниками і добровільними помічниками музею, так і участі в експедиціях, організованих провідними діячами науки і культури України, найбільші з яких – з порятунку пам’яток археології Придніпров’я та Надпоріжжя під керівництвом Д.І. Яворницького (1855 — 1940), дослідження курганів Бахмутського краю професора В.А. Городцова (1860-1945).

Але протистояти невблаганній руці Другої світової війни (1939 – 1945) Бахмутський краєзнавчий не зміг – його директор Стрельцова була розстріляна, а колекція – безповоротно загублена частиною вивезена до Німеччини, частиною втрачена в полум’ї згарища 1942 року, коли будівлю музею було повністю знищено.

Експозиція селянського побуту державного краєзнавчого музею в Артемівську Експозиція селянського побуту Артемівського краєзнавчого музею

Закінчення війни додало рішучості місцевим етнографам відродити втрачене. З початку 1950-х в Бахмуты (Артемівську) і окрузі починається активний збір матеріалів для нової колекції. У 1963 році розпочата масштабна справа отримала гідне завершення – за громадської ініціативи було відкрито міський музей під керівництвом Н.В. Винник. Через чотири роки після відкриття сховища історії рішенням Міністерства культури УРСР було присвоєно звання “Народного”.

Новий етап у житті краєзнавчого музею починається в 1983 році, коли група істориків під керівництвом С.І. Татаринова починає активний збір матеріалів для формування нових експозицій повноцінного краєзнавчого музею.

18 травня 1989 в будівлі-пам’ятнику архітектури відбулось урочисте відкриття оновленого сховища старожитностей, приурочене до Міжнародного дня музеїв. З тих пір рік за роком змінювалися музейні експозиції, оновлювалася колекція, відкривалися нові зали, але матеріальний дух часу продовжує тут відчуватися як ніде більше.

Історія будівлі

Кімната Бахмутського обивателя державного краєзнавчого музею в Артемівську Кімната Бахмутського обивателя Артемівського краєзнавчого музею

Будівля, де нині розташувався Бахмутский краєзнавчий, зобов’язана своїм народженням промисловцеві В.Г. Французову – засновнику “Дротяно-гвоздильного і штампувального заводу”, створеного в 1904 році. Воно було зведено в 1911 році.

Під час Громадянської війни 1917 – 1923 колишньої резиденції промисловця на нетривалий термін судилося стати оплотом міської оборони під проводом Ф.А. Сергєєва (Артема), який змінила ставка командування Тринадцятої Червоної армії, сформованої на базі військ Донецького напрямку.

Ні революція 1917 року, ні дві війни не завдали значної шкоди будівлі, якої уготована була доля зберігача часу в Бахмуту – в повоєнні роки тут розташувалося представництво Міністерства геології УРСР, а з 1983 почалася його підготовка до розміщення музейної експозиції.

Архітектура

Муза на фасаді державного краєзнавчого музею в Артемівську Муза на фасаді Артемівського краєзнавчого музею

Будівля Бахмутського краєзнавчого музею створено в характерному для пізнього модернізму стилі – простота і раціональність обсягів двоповерхової симетричної споруди, розділеної між’ярусним карнизом, з мінімальними декоровим прикрасами.

З обробки першого поверху слід зазначити, крім витягнутого прямокутного периметра вікон, об’ємний барельєф в центральній частині будівлі, на якому відображена картина поклоніння і вознесіння хвали жіночій красі давньогрецькими покровителями мистецтв – музами і богами.

Декор другого поверху музейного будинку більш вишуканий: об’ємний геометричний орнамент під кожним контуром вікна, бічні з яких мають тричастинне членування, а центральне завершує балкон; силует музи під карнизом, що вінчає будівлю; арочне завершення трьох декоративних башточок-фронтонів, перпендикулярних основній осі даху.

Експозиція

Релігійна експозиція державного краєзнавчого музею в Артемівську Релігійна експозиція Артемівського краєзнавчого музею

На поточний момент колекція державного краєзнавчого музею складається з чотирнадцяти діючих експозицій по крупицях зібраних на просторах Бахмутського краю.

У першому залі представлені флора і фауна району від давнини до сьогодні, зокрема експозиція скам’янілостей відобразила форми життя, що населяли тутешню місцевість мільйони років тому – молюсків, папоротей, корали, вайі, сигиллярій, а зразки природних копалин дають уявлення про їх промислової розробки. Різноманітний тваринний світ в залі представлений опудалами риб, що мешкають в річці Сіверський Донець, ентомологічна колекція же демонструє строкате розмаїття метеликів і жуків, павуків і бабок, що мешкають в цьому регіоні. Окремо представлений куточок дикої природи, де застиглі експонати розповідають кожен свою історію.

Другий зал – археології – веде далі крізь століття – палеоліт, мезоліт, неоліт, мідь, бронза, залізо, середньовіччя… вони змінюють один одного варто лише зробити крок. Тут мисливці (поховання людини, посипаної охрою – символом вогню, і воїна поруч з його конем) і жертви (кістки мамонта і бика-тура), захищаючи тотеми (кам’яні і кістяні фігурки тварин) і знаряддя вбивства (кременеві наконечники стріл, кам’яні сокири, бронзові кинджали, залізний наконечник списа), предмети прикрас (кістяні та мідні намиста) і предмети повсякденного побуту (глиняний посуд, серпи, зернотерки) сусідять поруч, розділені лише прозорою пеленою скла. Центр же залу займає макет реконструйованої фортеці-сторожі Бахмут 1703 року, призначенням якої був захист південних кордонів і солеварень від набігів кочівників.

Афішний тумба державного краєзнавчого музею в Артемівську Афишная тумба Артемовского краеведческого музея

Окремий музейний зал-експозиція з численними документальними свідченнями розповідає про життя в Бахмуті XIX століття: фотографії будівництва залізниці, військові відзнаки учасників Кримських воєн, інструмент і спецодяг робочих соляних шахт, пристосування склодува, печатка заводу Французова, гімназичні дипломи, предмети інтер’єру обивателя середнього класу… І звичайно ж привертає увагу серед залу стилізована афішна тумба як і нині водиться вся обвішана рекламою товарів, яких вже немає, і послуг, які вже не потрібні.

І немов повертаєшся в минуле, коли переступаєш поріг залу-кімнати, що відтворює інтер’єр сільської хати з її рушниками і килимками-дерками, прядкою і ручними жорнами, розписаними стінами і тином. А ось і господиня цього невеликого маленького світу мирно відпочиває на лавці після важкого дня в полі.

У наступних залах іде неспішна розповідь в експонатах про життя міста Бахмут після революції, про його будівництвах, буднях, святах. Тут примірники газет і журналів з останніми новинами про досягнення науки і техніки, які нині вже морально застаріли, а в той час вважалися майже дивом.

Експонати колекції нумізматики державного краєзнавчого музею в Артемівську Експонати колекції нумізматики Артемівського краєзнавчого музею

Окремою главою виступає експозиція, присвячена Другій світовій війні (1939 – 1945), коли сотні тисяч мужньо віддали своє життя за життя і свободу, за мирне небо для дітей і онуків. Зразки безприкладного військового і громадянського подвигу в фотографіях, особистих речах, листуванні розповідають краще, ніж будь-який історик.

Вражаюче видовище являє собою застигла в невідмінному атрибуті життя – грошах історія. Тут у стінах Бахмутського краєзнавчого від півкопійки до мільйона, від петровських часів до нинішнього часу, від Європи до Азії… всього пара сантиметрів.

Ще один експозиційний зал розповідає про життєвий і творчий шлях Миколи Федоровича Чернявського (1868 – 1938) – уродженця села Окрябрьского Бахмутського повіту, де пошуки шляху до пізнання духовної сутності, педагогічного підходу до розкриття глибинних талантів і відтворення первозданної чистоти є домінантою.

Релігія як невід’ємна частина життя представлена в музеї похідними вівтарями, книгою “Житіє Сергія Радонезького”, іконами, бронзової панагією, що належали раніше здебільшого Святогірській обителі, у володінні якої були великі земельні наділи Бахмутського краю.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Донецька обл., м.Бахмут, вул. Радянська, 26.

Тел.: (06274) 2-25-95, 2-19-68, 2-19-68.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Ростов-на-Дону – Слов’янськ – Харків – Полтава – Київ) або Р19 (Маріуполь – Донецьк – Слов’янськ) до міста Костянтинівки, а потім по трасі Т05 04 (Костянтинівка – Бахмут – Первомайськ – Михайлівка) до мыста. Далі по вулиці Радянській (траса йде по ній через місто) до краєзнавчого музею.

Громадським автотранспортом до Бахмуту, а потім від автовокзалу пішки в напрямку центру міста. Далі по вулиці Радянській до сховища старожитностей.

Виктория Шовчко