Інститут біології південних морів (Морський інститут) у Севастополі

Історія

Центральний фасад севастопольського Інституту південних морів Центральний фасад Морського інституту Севастополя

Чорне море – невичерпне джерело підводних таємниць, які вабили людство не одне сторіччя. Його мінливий норов то тихий і боязкий в кришталевій прозорості води, то буйний і деспотичний в грізному гуркоті білих загрозливих бурунів приховує в своїх надрах світ дивовижних живих істот, пізнання якого поставила собі за мету Севастопольська біологічна станція ще в 1871 році.

Біля початку створення станції на зорі зародження гідробіології як науки стояли визнані світові авторитети – Микола Миколайович Миклухо-Маклай (1846 – 1888) і Олександр Онуфрійович Ковалевський (1840 – 1901), що спиралися на рішення першого в країні з‘їзду російських природознавців і лікарів. Поява такого роду установи на теренах Російської імперії стало на кшталт сенсації європейського масштабу в наукових колах, адже установа стала лише третьою на континенті.

У 1891 році Севастопольська біологічна станція (майбутній Морський інститут) увійшла в сферу ведення Академії наук, що говорить про її високі досягнення в нелегкій справі становлення гідробіологічної науки. А науково-матеріальна база організації, що розширювалася з роками, зажадала створення власних площ для розміщення наявних матеріалів та забезпечення комфортних умов роботи науковим фахівцям.

Справа створення такої будівлі доручили міському архітекторові А.М. Вейзену, яке він гідно завершив через два роки – в 1898 році. Тоді ж на його базі було відкрито акваріум.

Набережна і будівля Інституту південних морів (на задньому плані) у Севастополі Набережна і будівля Морського інституту південних морів

Наукова діяльність в стінах тоді ще станції тривала аж до вступу окупаційних військ на севастопольську землю в 1942 році, коли її наукова бібліотека частково була вивезена, частково знищена, а цінне обладнання викинуто на вулицю при переобладнанні будівлі під складські потреби. Довершили справу знищення унікального наукового закладу бомбардування і викликана нею пожежа, в ході якої будівля сильно постраждала.

Відразу після закінчення воєнних дій починається відродження втраченого: по крихтах збирається новий матеріал, відновлюється втрачений, реставрується будівля біологічної станції в Севастополі, що отримала ім‘я А.О. Ковалевського у рамках святкування 75-річчя свого утворення. Будівля ж була повністю відновлена і готова прийняти у свої обійми діячів науки вже в 1951 році.

А ще через десятиліття почалася масштабна реконструкція оплоту гідробіологічної науки, в ході якої біля будівлі з‘явилися два бічних крила, що гармонійно вписалися в загальне стильове рішення.

З роками рівень проведених на станції наукових робіт піднявся на такий рівень, що потрібна була її реорганізація – в 1963 році севастопольська організація отримує статус Інституту південних морів з філіями в Одесі і Карадазі Академії наук УРСР.

В рамках святкування столітнього ювілею з дня заснування установи з вивчення підводного світу акваторії Чорного і Азовських морів в торці бічних крил центрального фасаду будівлі установи були встановлені бюсти батьків-засновників з білого мармуру.

Архітектура

Південно-західний кут будівлі севастопольського Інституту південних морів Південно-західний кут будівлі Морського інституту у Севастополі

Первісно будівля Морського інституту, створена за проектом Вейзена являла собою дворівневий обсяг на високому сильно виступаючому в бік Артилерійської бухти цоколі, облицьованому гранітом. У підніжжя його плескалися хвилі Чорного моря, а вершину вінчали дві баштові надбудови в один поверх.

Під час реконструкції початку 60-х років ХХ століття будова отримала завершення з двох бічних крил, що створили п-подібний триповерховий периметр завдяки закладці межбаштового простору за проектом Л.В. Плахова.

Зовнішнє оформлення будівлі відрізняє велика кількість декорових елементів різних стилів, що не заважає йому виглядати як єдине ціле. Тут пілястри і нависаючи балкони, карнизи і аттик, руст і барельєфи, арочний і прямокутний обсяги вікон в обрамленні архівольта, балюстрада і модільони доповнюють один одного, створюючи єдину картину будівлі.

Пам‘ятки

Бюст А.О. Ковалевського біля Інституту південних морів у Севастополі Бюст А.О. Ковалевського біля севастопольського Інституту південних морів

На цокольному поверсі з боку набережної в севастопольському Інституті південних морів розташований Акваріум. Лише тонка грань скла відділяє тут відвідувачів від прихованого в морських безоднях таємничого світу зі своєю флорою і фауною.

Навпроти фасадів бічних крил наукового закладу в рамках святкування сотої річниці його заснування (1971 рік) були встановлені два біломармурових бюста на чотиригранному квадратному постаменті червоного граніту – О.О. Ковалевському (автор Станіслав Олександрович Чиж) та Миколі Миколайовичу Міклухо-Маклаю (скульптор Ольга Денисівна Минькова).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пр. Нахімова, 2.

Офіційний сайт: ibss.nas.gov.ua

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) на Ялтинському кільці повернути на Балаклавське шосе. По місту пр. Генерала Острякова – вул. Маршала Бірюзова – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна до площі Нахімова, де починається Приморський бульвар. Друга будівля – Інститут південних морів.

Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали) потім в центр старого міста, орієнтир – пл. Нахімова, а потім по Приморському бульвару, на початку якого розташований Морський інститут.

Виктория Шовчко